ОСОБЛИВОСТІ ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ЧАСТКУ У СПІЛЬНОМУ МАЙНІ

   Головним питанням для практичного застосування ст. 366 ЦК України є питання, яким має бути алгоритм дій та звернути стягнення на частку в спільному майні. Саме з таким питанням звертаються клієнти до АБ «Приходько та партнери» коли виникає необхідність представництва в органах ДВС, продажу спільного майна, виділу частки тощо.

 Насамперед слід зазначити, що кредитор має право звернути стягнення на частку, що є у спільній частковій власності лише за відсутності або недостатності у боржника іншого майна, достатнього для задоволення вимог кредиторів.

 Змоделюємо ситуації коли у особи є рішення про стягнення боргу і державним виконавцем розпочата процедура виконання рішення.

 Державний виконавець встановлює шляхом офіційних звернень наявне у божника майно та його місцезнаходження та з’ясовує, що у боржника є майно яке належить ще кільком особам на праві спільної часткової власності.

 Відповідно до ст. Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

 Стягнення може бути здійснене шляхом: 1)виділення частки в натурі; 2) продаж частки з направленням суми виторгу на погашення боргу; 3) переведення прав та обов’язків співвласника-боржника на кредитора.

  У першому випадку, умовами виділення частки в натурі будуть: 1) частка може бути виділена із спільного майна в натурі; 2) частка може бути виділена не лише без повної втрати її цільового призначення, але й без зміни цільового призначення; 3) відсутність заперечення інших співвласників.

 Підтвердженням неможливості виділу у натурі частки боржника є відповідний висновок експерта. Одночасно варто поставити на вирішення експерта питання про те, яка ринкова/дійсна вартість частки боржника, оскільки саме ця сума буде відображатися в рішенні суду і саме на неї буде зменшено розмір боргу.

 Стосовно наявності заперечень іншого співвласника проти виділу: достатнім доказом буде письмове направлення пропозиції іншому співвласнику про надання ним згоди на виділ та/або придбання ним частки боржника.

   Окрім того необхідно направити боржнику пропозицію про добровільний продаж його частки у майні з подальшим погашенням боргу.

   Якщо ж існуючі обставини не відповідають зазначеним умовам, можна перейти до інших двох варіантів: продаж частки з направленням суми виторгу на погашення боргу; переведення прав та обов’язків співвласника-боржника на кредитора.

   При продажі частки з направленням суми виторгу на погашення боргу боржник в порядку передбаченому статті 362 ЦК України повідомляє про це інших співвласників. Якщо співвласники відмолись або ж просто не повідомили про купівлю частки, така частка може бути продана іншим особам. В такому випадку може відбутися добровільний продаж боржником своєї частки у спільній частковій власності за вимогою кредитора або ж звернення стягнення в примусовому порядку шляхом продажу частки з публічних торгів.

   Може бути і третій варіант звернення стягнення – примусове переведення прав та обов’язків боржника на кредитора з компенсацією, якщо така має місце – відбувається припинення права спільної власності між співвласником боржником та іншими співвласниками. Кредитор стає новим учасником права спільної часткової власності. Новий співвласник повинен своє право зареєструвати шляхом одержання свідоцтва про право власності.

   Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз’яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

   Про проведення опису майна боржника і накладення на  нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний  виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби – обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п’ять днів після накладення арешту.