Оскарження затримання в порядку ст. 208 кпк

 Статею 208 Кримінального процесуального кодексу України регламентовано порядок затримання уповноваженою службовою особою. У частині першій зазначеної статті вказано, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у трьох випадках:

1. якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2. якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
3. якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Незважаючи на досить детальну регламентацію даного виду затримання, уповноважені особи часто не дотримуються порядку, встановленого КПК України, і дають підстави для оскарження їхніх дій. Наслідком визнання таких дій незаконними може бути, серед іншого, визнання доказів, отриманих в процесі затримання, недопустимими. Тому важливо знати як саме обґрунтувати та з посиланням на які підстави можна оскаржити затримання уповноваженими особами.

 У судовій практиці найчастіше оскаржують:

• підставу затримання: правові підстави затримання вказано у ч.1 ст.208 КПК України. Слід мати на увазі, що за цією статею уповноважена службова особа має право затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі. Таким чином, затримання в порядку ст. 208 КПК України, наприклад, особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження) буде незаконним з огляду на те, що за даний злочин не передбачено покарання у виді позбавлення волі. Також варто перевірити обґрунтованість підстави затримання. У рішенні ЄСПЛ «Корнейкова проти України» зазначено, що при затриманні мають зазначатись як правові, так і фактичні підстави затримання. Таким чином, посилання у протоколі лише на одну з підстав, перелічених у ч.1 ст. 208 КПК України, є недостатнім;
• оформлення затримання: вимоги до протоколу затримання містяться у ст. ст. 104 та 209 КПК України. Незадокументування таких відомостей, як дата, час і місце затримання особи, її ім’я, підстави для затримання та ім’я особи, яка здійснює затримання, має вважатися таким, що суперечить вимозі законності і самій меті ст. 5 ЄКПЛ (справа «Курт проти Туреччини» від 25.05.98 р.). Тому неправильне оформлення затримання є підставою для його оскарження;
• процедуру затримання: застосування насильства – поширена підстава для задоволення скарг на незаконне затримання. У разі наявності у підзахисного видимих тілесних ушкоджень, адвокат фіксує їх за допомогою фото-, відеопристроїв, якщо такі відсутні – детально описує усі наявні у клієнта пошкодження у протоколі реєстрації скарг із зазначенням їх розміру, локалізації, кольору тощо.
• строк затримання: строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання. Протягом шістдесяти годин із моменту затримання особа повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу. Якщо повідомлення про підозру протягом двадцяти чотирьох годин із моменту фактичного затримання особі не вручено, вона має бути негайно звільнена.

 Таким чином, за наявності зазначених підстав, затримання в порядку ст. 208 КПК України може бути оскаржене. Залишіть заявку у формі нижче та наші адвокати зв'яжуться з Вами, розрахують вартість послуг та забезпечать захист Ваших прав!