ОПОДАТКУВАННЯ ВОЛОДІННЯ НЕРУХОМОСТІ В ІТАЛІЇ

У попередній статті ми розглянули оподаткування процедури придбання нерухомості в Італійській Республіці .

Зауважимо, що після придбання об’єкта нерухомості у Вас виникає обов’язок сплати певні податки і збори, які витікають з права власності таким об’єктом, а також податку на доходи у випадку їх отримання від здавання нерухомості (житлової чи комерційної) в оренду. Тож розглянемо такі ситуації детальніше.

Що стосується виключно володіння житлом, то мова йде про такі щорічні платежі:

1. IMU (imposta municipale unica) – єдиний муніципальний податок, який сплачуються власниками нерухомого майна. Ставка податку встановлюється в діапазоні 0,3-0,76% від кадастрової вартості нерухомості. Остаточна ставка визначається місцевою владою (муніципалітетом) Але є важливий момент – якщо ця нерухомість є основним місцем проживання, тобто ви зареєстрували там своє місцепроживання, то ви звільняєтеся від сплати такого податку.
2. TARI (imposta sui rifiuti) – податок на обслуговування житла. Ставка такого збору встановлюється муніципалітетом і залежить від таких факторів як: площа власності, кількість людей, що в ній проживають тощо.
3. Страхування нерухомості. У середньому такий платіж складає 1-2% від кадастрової (оціночної) вартості об’єкта.

У випадку отримання доходу від оренди Вашого нерухомого майна, Вам необхідно сплачувати податок на прибуток фізичних осіб – IRPEF (Imposta sui redditi delle persone fisiche). В Італії є три рівні оподаткування (у залежності від суб’єкта, який визначає ставку та до бюджету якого йдуть стягнення): національний, регіональний та муніципальний.

Податок на прибуток для фізичних осіб в Італії на національному рівні:

• Дохід €0 – €15 000 – ставка 23%
• Дохід €15 001 – €28 000 – ставка 25%
• Дохід €28 001 – €55 000 – ставка 35%
• Дохід €55 001 і вище – ставка 43%

Регіональний податок на прибуток залежить від регіону проживання, тому чітко визначена ставка відсутня. Вона визначається в такому діапазоні – 1,23% - 3,33%.

Муніципальний податок також залежить від муніципалітету (району) проживання, тому в цьому випадку також є діапазон ставок – 0% - 0,8%.

Варто підкреслити, що для того аби сплатити податок на доходи, отриманий від оренди житла в Італії необхідно заповнювати відповідні податкові декларації та подати їх до відділу італійської податкової служби – Agenzia delle Entrate. В Італійській Республіці є два типи бланків для декларування доходів фізичних осіб: Modello Unico persone fisiche та Modello 730. У випадку володіння нерухомості доречним є другий з описаних вище типів документів податкової звітності.

Таким чином, у попередній статті ми робили висновки щодо процедури інвестування, наразі ж варто додати, що встановлені щорічні платежі, які витікають з факту володіння нерухомістю в Італії, є достатньо стандартними для більшості країн Європейського Союзу та не складають значну частину родинного бюджету або Вашого прибутку у випадку здавання нерухомості в оренду.

За додатковими питаннями та роз’ясненнями нюансів процедур оподаткування купівлі та володіння нерухомістю в Італії звертайтеся до юристів ЮК «Приходько та партнери».