ОПОДАТКУВАННЯ НЕРУХОМОСТІ: ПРАКТИЧНИЙ ПОГЛЯД

Хто повинен платити цей податок?

Платниками згаданого податку можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Але ідеться не про всіх, оскільки для багатьох законодавство передбачає пільги. Уповноважений податковий орган при розрахунку бази оподаткування спирається на дані, які містить Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Це значить, що якщо майно купили та зареєстрували у відповідності до чинного законодавства, інформація потрапить до контролюючого органу.

Переважна більшість громадян України знає про існування податку на нерухомість – якщо не в нюансах, то бодай в індивідуальному вимірі, коли податкова інспекція надсилає повідомлення-рішення. Для початку варто більш детально ознайомитися з тим, що чинне цивільне законодавство відносить до поняття нерухомості. Це земельні ділянки та розміщені на них об’єкти, які неможливо без зміни призначення або без знецінення перемістити.

Хто має пільги по сплаті такого податку?

Серед об’єктів нерухомості, за які не потрібно сплачувати податок, варто назвати:

• квартири до 60 квадратних метрів;
• будинки (житлові) до 120 квадратних метрів;
• комбінації житлової нерухомості різного типу (тобто, квартира + будинок) до 180 квадратних метрів.

Наприклад, якщо у вас є квартира, яка має площу 59,2 квадратних метри, та будинок з площею 112 квадратних метрів, податок не передбачено. Якщо ж це 2 квартири, приміром по 61 та 63 квадратних метри, податок передбачено, хоча в цьому випадку площа буде меншою, аніж тоді, коли йдеться про квартиру та будинок.

Якими є практичні аспекти сплати податку?

Якщо більш детально говорити про розмір податку, то його ставка регулюється на місцевому рівні. Враховуються такі фактори, як:

• тип об’єкту;
• місце його розташування.

Попри те, що органи місцевого самоврядування мають широкі повноваження в питанні визначення розміру податку, це не означає свавілля в цьому напрямку, оскільки є деякі законодавчі обмеження. Ставка податку не може бути більшою, ніж 1,5% від розміру мінімальної зарплатні станом на початок звітного року.

Податковою адресою фізичної особи вважається місце її реєстрації. Саме за цією адресою направляється податкове повідомлення-рішення. Це відбувається до 1 липня. У самому повідомленні можна побачити реквізити, за якими потрібно сплатити податок. На це виділяється до 60 днів з моменту, коли вручено повідомлення-рішення.

Щодо того, де сплачувати податок, варіантів є достатньо, наприклад:

• поштове відділення;
• банк;
• каса сільської ради чи ОТГ.

Отож, варто уважно ставитися до податкових повідомлень та вчасно сплачувати податок на нерухомість.

Окремої уваги заслуговує питання спільної власності. Якщо це спільна часткова власність, то за площу частки, яка перевищує пільгову норму, особа сплачує за тим самим принципом, який описано вище. Якщо ж ідеться про спільну сумісну власність, то платником податку є той, кого за спільною згодою визначили усі співвласники.