ОБОВ‘ЯЗКОВА ЧАСТКА У СПАДЩИНІ

Багато громадян України вважають, що якщо вони склали заповіт в інтересах одного із своїх дітей, то все майно після їх смерті стане власністю саме цього найбільш достойного сина, а інші діти, які за життя паплюжили честь їх родини, ображали батька та матір, вели себе негідно по відношенню до них - нічого з майна мати не будуть.

Інколи спадкодавець вважає, що він позбавляє спадкоємців першої черги права на спадщину.

Але на жаль для таких батьків це не в повній мірі відповідає діючому законодавству. При певних умовах навіть найбільш не любимий син або дочка, які виходячи з моралі та справедливості не мають ніякого права на майно своїх батьків все ж таки можуть отримати певну частку у спадщині.

Тому що існує в Цивільному кодексі України стаття 1241, в якій зазначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

До непрацездатних осіб відносяться:

• особи, які досягли віку - жінки - 55 років, чоловіки - 60 років, тобто віку, який дає їм підставу для одержання пенсії за віком, незалежно від того, чи продовжують вони працювати;
• інваліди I, II та III груп.

Так, Конституційний Суд України у рішенні від 11 лютого 2014 року №1-рп/2014 дійшов висновку, що незалежно від змісту заповіту, право на обов'язкову частку у спадщині мають повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку, незалежно від групи інвалідності.

Розкриття змісту поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 ЦК України щодо права на обов'язкову частку у спадщині, має ґрунтуватися на положеннях Сімейного кодексу та пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний».

Враховуючи відносини між спадкоємцями та спадкодавцями розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом.
Також, звертаємо Вашу увагу, що право на обов'язкову частку у спадщині не може переходити в порядку спадкової трансмісії, оскільки має особливий характер.

Існують випадки, коли спадкоємець відмовляється від своєї обов'язкової частки у спадщині або не приймає спадкове майно у встановлений законом строк, у такому разі майно успадковується спадкоємцями за заповітом.

Шановні громадяни, якщо Ви хочете скласти заповіт на когось одного із своїх дітей, то пам‘ятайте, що якщо Ви по певним об’єктивним або суб’єктивним причинам не хочете (або боїтесь ) того, що Ваше майно після смерті не відійшло в якійсь частині дитині, яка з Вашої точки зору не заслуговує цього майна, то заповіт не буде повністю відповідати Вашій волі, оскільки непрацездатний Ваш син або дочка будуть мати право все рівно на частку спадщини!

В зв’язку з цим, перед складанням заповіту, раджу Вам проконсультуватися з юристом, щоб запобігти небажаному для Вас результату.