Обороти по особистих рахунків фізичних осіб-підприємців

Про інтерес податківців до особистих рахунків підприємців в банках стало відомо ще в серпні цього року, коли ДФСУ звернулася до банків з вимогою інформувати їх в тому числі про відкриті особистих (непідприємницьких) рахунках. Але чим обмежуються права податківців при цьому? Що вони мають право дізнатися у банку, а яку інформацію можуть взяти у самого підприємця, наприклад в ході перевірки?

Чи не перейти грань. Що приємно, головне податкове відомство адекватно оцінює свої права (про що свідчить недавно з'явилося роз'яснення в категорії 135.04 ЗІР). У ньому ДФСУ вказує: «після початку перевірки платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, зокрема первинні документи (в тому числі банківські виписки), регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів ».

При цьому інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках платника податків контролюючі органи мають право безоплатно одержувати від установ НБУ, банків та інших фін.учрежденій тільки на підставі рішення суду.

Приходять до таких висновків податківці, спираючись, зокрема, на п.п. 20.1.6 ПКУ. Він дозволяє їм запитувати і вивчати під час проведення перевірок первинні документи, які використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також ДФСУ звертає увагу на обов'язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Причому такий обов'язок згідно п. 85.2 ПКУ виникає у платника після початку перевірки.

У випадках, не передбачених ПКУ, витребування документів від платника будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів заборонено.

Але більш цінне вказівку міститься в п.п. 20.1.5 ПКУ. Він дозволяє податківцям отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ НБУ, банків та інших фін.учрежденій довідки в порядку, встановленому Законом № 2121 ** і ПКУ, довідки та / або копії документів про наявність банківських рахунків.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р № 2121-III.

А п. 4 ч. 1 ст. 62 Закону № 2121 встановлено, що інформація, яка містить банківську таємницю, про наявність банківських рахунків розкривається банками ДФСУ по її письмову вимогу.

До іншої інформації, яка містить банківську таємницю, податківцям доступ закритий.

Саме цим правом податківці і скористалися цього літа, причому зробили це не по якомусь конкретному банку або підприємцю, а провели масштабне з'ясування інформації про наявність банківських рахунків у підприємців.

Хоча, здавалося б, ця інформація і так у податківців повинна бути. Справа в тому, що при відкритті рахунків підприємець зобов'язаний повідомити банку про своє підприємницькому статус (на виконання п. 69.7 ПКУ). Якщо ж він цього не зробить, то, на думку фіскалів, банк повинен сам перевірити факт здійснення фізособою підприємницької діяльності за відкритими реєстрами і при встановленні такого факту повідомити податківцям про всі рахунки цієї особи (див. ІНК ДФСУ від 04.09.2017 р № 1794 / 6 / 99-99-13-01-02-14 / ІПК). Але, мабуть, цей механізм «давав збої».

Зауважимо: отримані таким чином дані не дадуть податківцям підстав наполягати на тому, що той чи інший підприємець ухиляється від сплати податків.

Той же п.п. 20.1.5 ПКУ встановлює: інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, податківці можуть отримати тільки на підставі рішення суду.

У тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Це не дивно, адже з ст. 60 Закону № 2121 випливає, що відомості про банківські рахунки клієнтів, а також дані про рух коштів та залишок на них, є банківською таємницею. Але за рішенням суду інформація, що являє банківською таємницею, може розкриватися банками згідно п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону № 2121 (пор. 046391400).

Але про яких рахунках йдеться в п.п. 20.1.5 ПКУ? Схоже, що не тільки про підприємницьких, а й про особові рахунки підприємців. Адже всю (або майже всю) інформацію про підприємницьких рахунках податківці можуть отримати при перевірці з банківських виписок.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначені для видачі або відсилання клієнту (згідно п. 62 гл. IV Положення № 75).

Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю при здійсненні операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 04.07.2018 р № 75.

При цьому порядок, періодичність друку і форма надання виписок (у паперовій / електронній формі) з особових рахунків клієнтів визначаються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом при відкритті рахунку.

Коли ж податківці можуть сподіватися на рішення суду? Очевидно, що мова йде про «крайніх» випадках, коли мають місце підтверджені факти правопорушення конкретним ФОП.

Це не може бути якесь одне рішення суду, яке поширювалося б на всіх без винятку фізосіб, які є підприємцями.

Прийдешні перспективи. Є передумови стверджувати, що з часом податківці отримають чи не повний доступ до банківської таємниці. Справа в тому, що наша країна найближчим часом (за прогнозами - в 2020 році) може приєднатися до міжнародної системи обміну фінансовою інформацією (Common Reporting Standard) CRS. Після цього українські банки будуть збирати і передавати дані про своїх клієнтів податківцям, а ті будуть обмінюватися інформацією з колегами з інших країн.

Якщо це станеться, то у податківців буде інформація про всі надходження на особисті рахунки фізосіб і підприємців. І вони зможуть зробити свої, іноді невтішні, висновки. Але як буде насправді - покаже тільки час.