НОВИЙ ПОРЯДОК ТРУДОВИХ ПЕРЕВІРОК

 Отже, 14.05.2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд визнав недійсною постанову № 295, якою було затверджено старі Порядки здійснення державного контролю / нагляду за дотриманням законодавства про працю. Доленосне постанову по справі № 826/8917/17 після було оскаржено Держпраці в Касаційному адмінсуді Верховного суду, але він залишив все в цій справі без змін (постанова від 19.06.2019 р № 826/8917/17).

 Оскаржено постанову № 295 було в тому числі тому, що воно не було погоджено Державної регуляторної службою. В результаті цього Держпраці, її територіальні відділення і «місцеві помічники» (так ми традиційно називаємо інспекторів праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад ОТГ) втратили можливість проводити інспекційні відвідування і невиїзні інспектування саме на підставі постанови № 295 . КМУ вирішив зробити «хід конем» і фактично заново перезатвердив постановою № 823:
- Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю;
- Порядок здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства про працю.
Порядок нагляду нам мало цікавий, оскільки стосується контролю самих контролерів, а не роботодавців. Але змінили його зовсім несуттєво.
Також змінам піддалися і інші постанови КМУ, зокрема те, якою затверджено «штрафний» Порядок № 509. Постанова № 823 офіційно опублікована і набула чинності 30.08.2019 р.
Але за інформацією Госрегуляторной служби, їй було відмовлено в узгодженні проекту відповідної постанови (рішення від 25.06.2019 р № 281). Так що, схоже, «знову на ті ж граблі». Можливо, логіка КМУ була в тому, щоб дати можливість трудовикам проводити перевірки хоча б у короткостроковій перспективі.
 Відразу зауважимо, що змінився Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю (далі - Порядок) зовсім не суттєво. «Надздібності» і «сверхпроходімость» інспекторів праці нікуди не поділися (вони, як і раніше, передбачені п. 11 Порядку).
1) при проведенні інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин при наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, в будь-який час доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити в любиепроізводственние, службові, адміністративні приміщення об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
 Боротьба з неоформлених працею. Позитивне нововведення полягає в тому, що основний акцент зроблений на виявленні неоформлених трудових відносин. Інші порушення трудового законодавства будуть вважатися не настільки «гарячими».
По-перше, згідно з оновленим п. 29 Порядку незалежно від подальшого усунення роботодавцем виявлених інспектором порушень відразу (одночасно з внесенням припису) штрафують тільки за використання праці неоформлених працівників. Раніше санкції відразу ж накладали і в разі несвоєчасно і не в повному обсязі виплаченої заробітної плати, недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.
 Виявивши інші «трудові» порушення, інспектор повинен винести припис, виконавши яке у відведений термін порушник піде від можливих санкцій (що передбачено п. 28 Порядку).
По-друге, про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці, як і раніше, повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідування.
По-третє, уточнено підстави, на яких може бути призначено інспекційне відвідування (п. 5 Порядку). Зокрема, інспекційне відвідування може бути проведено:
- за рішенням керівника органу контролю виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин;
- за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю по неоформлених і / або порушення порядку оформлення трудових відносин.
Раніше інспекційні відвідування могли призначити за повідомленням правоохоронних органів про будь-яке порушення законодавства про працю.
Також уточнили, що інспекційні відвідування на підставах, визначених абз. 4, 5, 11, 14 п.п. 6 п. 5 Порядку, повинні проводити виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

 Це такі підстави:
1) за інформацією ДПС і її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягами виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників по відповідному виду економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлених в ході здійснення повноважень;
2) за інформацією ПФУ та його територіальних органів про роботодавців, у яких:
- протягом місяця кількість працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;
- протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.
 Підстави: нові і змінені. Раз вже торкнулися зміни в підставах для проведення інспекційних відвідувань, то далі трохи докладніше на них зупинимося.
Новими (в порівнянні з діючими раніше) є такі підстави (наведені в пп. 8 - 11 п. 5 Порядку):
- доручення Прем'єр-міністра України;
- звернення Уповноваженого ВРУ з прав людини;
- запит народного депутата;
- невиконання вимог припису. Інспекційне відвідування (або невиїзні інспектування) на цій підставі може проводитися, якщо об'єкт відвідування не надасть відповідь у відведений для усунення порушень термін або надасть його в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання приписи.
Деякі підстави для призначення інспекційного відвідування зазнали змін. Так, призначити інспекційне відвідування зможуть за інформацією ПФУ та його територіальних органів про:
- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсотків працівників менша за мінімальну;
 Раніше формально нарахування зарплати хоча б одному працівникові в розмірі, меншому мінзарплати, могло спричинити до призначення інспекційного відвідування.
- роботодавців, у яких відносно працівників немає нарахувань заробітної плати у звітному місяці, який завершився. Остання поправка є цілком логічною, адже судити про місяць, який ще не завершився, ПФУ все одно б не вдалося.
Термін проведення інспекційних відвідувань / невиїзних інспектувань. Він, як і раніше, не повинен перевищувати 10 роб. дн. (Згідно з п. 10 Порядку). але:
- зникла застереження, що для суб'єктів мікропідприємництва і малого підприємництва він не повинен перевищувати 2 раб. дн .;
- визначено, що протягом терміну для проведення відвідування / інспектування починається з дня, наступного за днем ​​надання об'єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для його проведення.
При цьому окремо прописали заборону для інспекторів праці продовжувати 10-денний термін (п.п. 8 п. 13 Порядку).
 Але і тут не все просто. У разі перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзної інспектування складають акт про неможливість проведення інспекційного відвідування (або невиїзної інспектування) із зазначенням відповідних підстав. Далі, якщо причина в «нестачі» документів, піде письмову вимогу із зазначенням терміну відновлення і / або надання документів. На час виконання такої вимоги терміни відвідування / інспектування припиняються.
Права перевіряючих і перевіряються. На самому початку цього розділу статті ми вже говорили, що права перевіряючих не те що не тиснув, але і трохи розширили. Крім прохідності в усі види приміщень, їм буде дозволено ставити запитання, що стосуються законодавства про працю, не тільки керівнику і працівникам об'єкта відвідування, а й іншим особам, які володіють необхідною інформацією!
 Але кілька порадували і перевіряються. На їхню вимогу інспектор праці буде зобов'язаний надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування і внести запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (при наявності) перед наданням акту інспекційного відвідування для підпису.
 Крім того, об'єктів відвідування «дали право» (п. 14 Порядку):
- вимагати припинення інспекційного відвідування (або невиїзної інспектування) в разі перевищення терміну в 10 раб. дн .;
Це не розширення, а обмеження прав перевіряються, адже раніше в подібному випадку вони мали право не допустити інспектора до проведення інспектування.
- фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- і відеотехніки. Хоча і раніше це можна було робити.
Оформлення результатів інспекційних відвідувань. Головним документом при цьому є акт інспекційного відвідування (невиїзної інспектування) (далі - акт). Зауваження до такого акту можна подати не пізніше трьох робочих днів з дня, наступного за днем ​​підписання акта (раніше - з дати його підписання).

 Оскарження припису або вимоги інспектора праці. Згідно п. 30 Порядку оскаржити в адміністративному порядку (керівнику або заступнику керівника відповідного територіального органу Держпраці) вимога інспектора праці (не плутати з приписом) можна в одноденний термін з дати його отримання.
 Раніше для оскарження розпорядження і вимоги був передбачений єдиний 10-денний термін.
Нікуди не поділася і можливість подальшого адміноскарження рішень керівників і заступників територіальних органів Держпраці вище (Голові або заступнику Голови Держпраці).
При цьому на розгляд скарги відведено 30-денний строк з дня, наступного за днем ​​її надходження (раніше - з дати надходження), якщо інше не встановлено законом.
 Також встановили, що на час розгляду скарги проведення інспекційного відвідування або невиїзної інспектування зупиняється.
Зміни внесені і в інші постанови КМУ, зокрема в те, якою затверджено Порядок № 509. І вони також варті уваги.
 По-перше, уточнили підстави, за якими накладати штрафи уповноважені:
- з одного боку, Голова Держпраці, його заступники, керівники територіальних органів Держпраці і їх заступники;
- з іншого - керівники виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад ОТГ і їх заступники.
 Повноваження місцевої влади вже, ніж у трудовиків. Зокрема, тільки трудовики можуть штрафувати на підставі:
- акта перевірки ДПСУ, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю;
- рішення суду про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, і встановленні періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, в установі, організації.
 До слова, уточнили і інші підстави, які можуть послужити причиною для накладення «трудового» штрафу. Ними можуть бути:
- акт, складений за результатами заходу держконтролю за дотриманням законодавства про працю або зайнятості населення, здійсненого в зв'язку з невиконанням вимог припису;
- акт, складений за результатами заходу держконтролю за дотриманням законодавства про працю, в ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
- акт про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзної інспектування.
Накладати штрафи з перелічених підстав уповноважені як трудовики, так і керівники (і їх заступники) виконавчих органів місцевих рад.
 По-друге, продовжили тривалість розгляду справи про накладення штрафу. Тепер для цього відведено 45 к. Дн. з дня, наступного за днем ​​отримання уповноваженою особою зазначених вище документів (які служать підставою для накладення штрафу).
Раніше давалося 10 днів для прийняття рішення про розгляд справи і 15 днів після цього - для самого розгляду.
 Але тепер продовжити цей термін на прохання суб'єкта господарювання або роботодавця не вийде - п. 5 Порядку № 509, яким була передбачена така можливість, був знищений.
Про дату отримання актів та інших документів, які служать підставою для накладення штрафу, уповноважена посадова особа зобов'язана письмово повідомити суб'єкта господарювання і роботодавця (раніше їм повідомляли про розгляд справи). Для цього відведено 5 днів після отримання таких документів.
 По-третє, додатково зазначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі відповідних документів складає постанову про накладення штрафу. Якщо ж підстави для складання такої постанови відсутні, уповноважена особа зобов'язана письмово повідомити про це суб'єкта господарювання або роботодавцю.