НЕПОДАННЯ Е-ДЕКЛАРАЦІЇ: СУДОВА ПРАКТИКА

 Судова практика, на сьогоднішній день, свідчить про те, що більшість вироків за ст. 366-1 Кримінального кодексу України, за подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації або умисне неподання суб'єктом декларування зазначеної декларації, є обвинувальними.

  Сьогодні для постановлення обвинувального вироку за ст. 366-1 КК України суддям достатньо лише довести факт того, що особа вчинила діяння у формі неподання, несвоєчасного подання декларації чи подання недостовірних відомостей у декларації. Таким чином, як правило, судді не досліджують питання форми вини, з якою діяла особа, одразу резюмуючи наявність умислу, однак не завжди особа вчиняє зазначені дії саме з умислом.

 Сторона захисту повинна акцентувати увагу саме на відсутності умислу в діях звинуваченої особи, оскільки це є основною підставою для постановлення судом виправдувального вироку.

 Розглянемо кейс, де сторона захисту зробила акцент саме на відсутність вини в діях суб’єкта декларування, як ознаки суб’єктивної сторони діяння.

 27 вересня 2018 року Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська виніс обвинувальний вирок, яким засудив інспектора роти № 7 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м.Дніпрі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до штрафу на суму на суму 51 000 грн. та позбавлення права обіймати посади в органах влади строком на 2 роки.

 У вину інспектора ставили дії щодо неподання електронної декларації при звільненні зі служби на виконання вимог антикорупційного законодавства.

 Дніпровський апеляційний суд прийнявши до уваги аргументи сторони захисту щодо відсутності умислу, скасував даний вирок, оскільки в діях особи відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

 10 вересня 2019 року Верховний суд переглянув рішення першої, другої інстанції та дійшов до висновку, що рішення Дніпровського апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а касаційна скарга сторони обвинувачення підлягає відмові у задоволенні.

 Своє рішення Верховний суд аргументував, тим, що в діях інспектора поліції відсутній склад злочину через відсутність умислу в його діяннях. Про відсутність умислу свідчить той факт, що дану особу повідомляли про необхідність подання щорічної електронної декларації за 2016 рік, а про обов’язок подавати декларацію при звільненні зі служби останній не був попереджений. Даний факт підтверджує те, що особа була необізнана в необхідності подання такої декларації, що не може свідчити про умисну форму вини в діях особи.

 Таким чином, як ми бачимо, відсутність умислу в діяннях особи є головним аргументом на користь відсутності складу злочину, на який повинна посилатися сторона захисту.

 Юридична компанія «Приходько та партнери» має позитивну практику вирішення спорів з НАЗК. Тому, якщо Вам потрібна допомога, звертайтеся до професіоналів.