МОЖЛИВІ ЗЛОВЖИВАННЯ СТОРОНОЮ ОБВИНУВАЧЕННЯ ПРИ ЗУПИНЕННІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Адвокатське бюро «ПРИХОДЬКО ТА ПАРТНЕРИ» у своїй практичній діяльності часто зустрічається із штучним зупиненням досудового розслідування у кримінальних провадженнях стороною обвинувачення. Прокурор або слідчий за погодженням з прокурором на підставі статті 280 Кримінального процесуального кодексу України виносять постанови про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у наступних випадках:

• підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;
• оголошено в розшук підозрюваного;
• слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;
• наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

 Однією із найбільш поширених практик зловживання слідчими своїми процесуальними правами є винесення необґрунтованих та безпідставних постанов про зупинення досудового розслідування, у зв’язку із виникненням необхідності виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. Розглянемо дану підставу на практиці.

 Необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, у більшості випадках, означає направлення стороною обвинувачення до іноземних держав запитів про надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні.

 У який саме спосіб слідчий (прокурор) зловживають своїми правами під час зупинення досудового розслідування?

 Частиною 4 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

 При цьому, відповідно до частини 5 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України постанова прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:

• зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;
• мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

На практиці слідчий, ігноруючи данні положення, у своїй постанові здійснює формальне посилання на пункт 3 частини 1 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України, не обґрунтовує необхідність у запиті про міжнародне співробітництво до компетентних органів іноземних держав, не пояснює чому направляє запити саме до держав зазначених у постанові.

 Наступне, на чому необхідно з акцентувати увагу полягає у тому, що сама процедура міжнародного співробітництва під час кримінального провадження врегульована як нормами національного права, так і нормами міжнародного законодавства. Глава 43 Кримінального процесуального кодексу України та Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20.04.1959 року, визначають конкретні вимоги до запиту. Як правило, слідчий не зазначає, які саме запити та на яких підставах були направлені до іноземних держав, у зв’язку з чим, неможливо перевірити чи було направлено запит відповідно до процедури про міжнародне співробітництво органам, які визнаються як судовий орган для цілей Конвенції.

 Враховуючи той факт, що сторона обвинувачення не конкретизує на підставі яких норм направляються запити, не зазначає про обсяг правової допомоги, яку орган досудового розслідування має на меті отримати від компетентних органів іноземних держав, не вказує які саме процесуальні дії передбачені законодавством України необхідно здійснити компетентним органам іноземних держав, і на кінець, не вказує відомості, які підтверджують спрямування відповідних запитів до компетентних органів в рамках міжнародного співробітництва, постанова слідчого про зупинення досудового розслідування не може бути визнана вмотивованою і такою що відповідає процесуальному законодавству.

Аналогічну позицію зайняв слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва в ухвалі від 27.05.2020 у справі №757/15235/20-к.

 Що ж робити стороні захисту при необґрунтованому зупиненні досудового розслідування?

 Сторона захисту повинна невідкладно звернутися до слідчого судді зі скаргою про оскарження постанови слідчого на підставі пункту 2 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального Кодексу України.

 Скарга повинна бути подана протягом 10 днів з моменту отримання стороною захисту копії постанови про зупинення досудового розслідування.

 Беручи до уваги типовість зловживань слідчого та прокурора при зупиненні досудового розслідування на підставі пункту 4 частини 1 статті 280 Кримінального процесуального кодексу, зазначимо основні аргументи для оскарження даного рішення:

• рішення слідчого було прийнято на порушення частини 4 статті 280 та частини 5 статті 110 Кримінального процесуального Кодексу України (необхідність належного вмотивування для прийняття рішення про зупинення досудового розслідування);
• відсутність посилань у постанові слідчого на відповідні статті чинного законодавства, на підставі яких здійснюється міжнародне співробітництво;
• не наведення стороною обвинувачення доказів про направлення запитів про надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні;
• не зазначення обсягу правової допомоги, яку орган досудового розслідування має на меті отримати від компетентних органів іноземних держав.

 Слідчий суддя зобов’язаний розглянути дану скаргу на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування протягом 72 годин з моменту надходження її до суду. За результатами розгляду скарги слідчий постановляє ухвалу або про скасування постанови слідчого чи прокурора, або про відмову у задоволенні скарги.

 Отже, як ми бачимо, існують способи протидії зловживань зі сторони обвинувачення при зупиненні досудового розслідування. Однак, для розроблення успішного плану дій щодо уникнення подібних зловживань, варто звертатися за професійної правничою допомогою до фахівців.