МІНІМАЛЬНЕ ПОДАТКОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ДЛЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

30 листопада Верховна Рада України прийняла законопроект № 5600, який безпосередньо стосується питань нерухомого майна та земельних ділянок. Законопроект підписано Головою Верховної Ради та направлено на підпис Президенту України. Він вносить ряд кардинальних змін, на які варто звернути увагу не лише бізнесу, а й громадянам.

Насамперед, що стосується земельних ділянок, то для них вводиться нове поняття. Це мінімальне податкове зобов’язання. Воно розповсюджується на осіб, що є власниками, орендарями чи користувачами земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь. Таким особам, в тому числі і фізичним особам-підприємцям, незалежно від обраної системи оподаткування доведеться сплачувати мінімальне податкове зобов’язання, яке обчислюватиметься за формулою. Тобто дане нововведення стосується абсолютно усіх:

• Юридичних осіб;
• Фізичних осіб-підприємців;
• Фізичних осіб.

Дана формула визначатиметься статтею 38-1 Податкового кодексу України. По суті, йдеться про запровадження нового податку, який безпосередньо не передбачений системою оподаткування відповідно до українського законодавства.

Так, мінімальне податкове зобов’язання розраховується шляхом множення розміру нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки (з урахуванням коефіцієнта індексації) на коефіцієнт 0,05, на кількість місяців у звітному році, протягом яких земельна ділянка знаходиться у власності, оренді, користуванні чи іншому праві та діленням на 12.

Наочно формула виглядає наступним чином: МПЗ = НГОд × К× М / 12.

Якщо ж нормативно грошова оцінка земельної ділянки не проведена, її розмір визначатиметься із середньої вартості земельної ділянки по області з урахуванням коефіцієнта індексації.

Також варто зазначити, що законопроект № 5600 має і ряд запобіжників й пільг. Так, для фермерських господарств, що зареєстровані у відповідності до Закону України «Про фермерське господарство», мінімальне податкове зобов’язання вдвічі менше.

Також визначено перелік земельних ділянок, за які не нараховується та не сплачується мінімальне податкове зобов’язання. Серед них наступні:

• Використовуються дачними кооперативами;
• Землі запасу;
• Невитребувані паї;
• Знаходяться у межах населених пунктів;
• Земельні ділянки зон відчуження.

Цікавим є положення пункту 38-1.3 Податкового кодексу: «У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування мінімальне податкове зобов’язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок».

Таким чином, мінімальне податкове зобов’язання буде сприяти використанню земельної ділянки за її призначенням (чи самостійно чи шляхом здачі її в оренду аграріям), оскільки близько 4000 га землі в Україні не використовуються.

Якщо у Вас чи Вашого бізнесу виникають питання у сфері нерухомості чи операцій із земельними ділянками, звертайтеся до спеціалістів Юридичної компанії «Приходько та партнери», ми знаємо як вирішити Вашу проблему.