КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ – СУПЕРЕЧНІСТЬ МІЖ ОСОБИСТИМИ ІНТЕРЕСАМИ АДВОКАТА ТА ЙОГО ПРОФЕСІЙНИМИ ПРАВАМИ І ОБОВ’ЯЗКАМИ

Питання конфлікту інтересів в адвокатській діяльності є доволі малодослідженим. Проте сама адвокатська діяльність у більшості випадків здійснюється саме у конфліктному середовищі, що виникає внаслідок дій в інтересах клієнта та відповідної протидії іншої сторони.

В юридичній літературі висловлюються різні точки зору стосовно даного поняття, однак законодавець чітко визначив дефініцію у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під яким розуміє суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Даний Закон має й інші положення, що стосуються конфлікту інтересів, зокрема:

• ст. 4 встановлює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів;
• ст.21 – обов’язком адвоката є те, що він невідкладно повинен повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;
• ст. 28 – адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів;
• ст. 28 – підставою для відмови в укладенні договору є ситуація, коли виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів.

Також правове регулювання конфлікту інтересів відображено у Правилах адвокатської етики. Стаття 9 даних Правил закріплює принцип неприпустимості конфліктів інтересів.

Також варто відразу зазначити, що дефініція даного поняття відображена і Правилах, однак в дещо іншій, хоча і схожій інтерпретації: під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

По суті відмінність даних дефініцій у двох словах: «…перед клієнтом…», однак їх наявність змушує розглядати дане поняття у більш ширшому значенні, порівняно із Законом України «про адвокатуру і адвокатську діяльність». Так, воно додатково включає наступні правомочності:

• адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм правову допомогу;
• адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта або надавати йому правову допомогу, якщо до цього він надавав правову допомогу, здійснював захист або представництво іншого клієнта, від якого він отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта;
• адвокат не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому правову допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката.

Таким чином, можемо побачити, що вузьке трактування Законом дозволяє розуміти під конфліктом інтересів виключно суперечність між інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками (статті 20 і 21 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не обов’язками перед клієнтом.

Тому, на нашу думку, більш доцільно розглядати дане поняття в рамках, що визначені Правилами адвокатської етики, хоча вони і є менш значущими згідно з ієрархії нормативно правових актів.