КОМПЕНСАЦІЯ ЗА НЕЯКІСНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ

 Українці можуть вимагати у держави компенсацію за неякісно проведене розслідування у кримінальних справах. Відповідну позицію дала Велика палата Верховного суду у справі №916 / 1423/17.

 Перш за все, слід звернути увагу на те, кажуть юристи, що вибити компенсацію за затягування або неякісно проведене розслідування слідчим і прокурором - все ще явище вкрай рідкісне.

 Дана постанова лише вказує служителям Феміди напрямок для дій, і зовсім не означає, що позивач доб'ється позитивного рішення по своїй справі.

 Постанова висвітлює ряд проблем, усунення яких вже назріло. Зокрема, потрібно врегулювання питання «право є, але механізму реалізації немає ".

 Крім іншого, суд прийшов до висновку, що позивач хоч і може звернутися за захистом своїх прав і компенсацією, але остання все одно не може дорівнювати сумі понесених збитків. До того ж, компенсацію може отримати тільки фізична особа.

Компенсація повинна виходити від рівня саме моральної шкоди. При цьому, як випливає з тексту рішення, з яким би позовом не звернулася юридична особа, компенсацію їй не отримати, тому що у держави такого зобов'язання немає.

 Проте, така позиція Великої палати Верховного суду мала перший позитивний результат, який в майбутньому допоможе зрушити питання компенсацій з мертвої точки.

 Що потрібно робити, щоб суд прийняв на розгляд справу про компенсації за збитки, яких зазнала неефективним розслідуванням

У позові варто обов'язково вказати:

-хто і до кого звертається з позовом;

-які права або інтереси порушені: майнові чи немайнові;

-чому саме порушили права позивача: діями, рішеннями чи бездіяльністю.

 Хто може допустити бездіяльність і в чому воно полягає:

- слідчий (не розглядав клопотання своєчасно, не проводив слідчих дій, не виконував вказівок прокурора, не виконував постанови слідчих суддів і т.д.);

- керівник органу досудового розслідування (не організована належним чином ефективне досудове слідство: не давав вказівок, не призначив групу слідчих, не усував слідчого, який неефективно провів досудове розслідування, не задовольняв відведення слідчого при наявності підстав і т.д.);
 - прокурор (не здійснюють нагляд за дотриманням законодавства: не відміняв незаконні постанови слідчого (про припинення провадження), не давав слідчому вказівок, не ініціював питання про відсторонення слідчого, не погоджував клопотання слідчого і т.д.). - керівник прокуратури (не визначив іншої процесуальної керівника в разі неефективного досудового розслідування, безпідставно погодив продовження терміну досудового розслідування, не реагував на скарги про недотримання розумних строків і т.д.).

 Чим підтверджується бездіяльність:

-постанова суду;

-наказ про накладення дисциплінарного стягнення;

-вказівки без інформування про стан їх виконання (для потерпілого).

 Рекомендований порядок дій зі збору доказів про неефективне розслідування:

• Звернення до слідчого з клопотанням про проведення слідчих дій;
• Звернення до суду зі скаргою в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, в разі ненадання відповіді;
• Напрямок слідчому копії постанови до відома і виконання (в разі задоволення скарги);
• Інформування керівника органу досудового розслідування про надходження до слідчого підрозділу рішення суду за фактом невиконання слідчим вимог КПК;
• Повторне звернення до слідчого з клопотанням (якщо відповідь на попередній клопотання не надійшов); інформування процесуального керівника про невиконання слідчим вимог постанови слідчого судді;
• Інформування керівника органу досудового розслідування про невиконання вимог постанови слідчого судді з вимогою провести службове розслідування за даним фактом;
• Звернення до слідчого судді з новою скаргою в тому ж порядку (в разі, якщо відповідь так і не було надано);
• Повторненаправлення постанови адресату скарги;
• Надсилання копії постанови процесуального керівнику, з вимогою здійснити нагляд за дотриманням законодавства в частині контролю за своєчасністю надання відповіді;
• Звернення до ДБР із заявою за фактом наявності в діях слідчого, прокурора ознак складу кримінального злочину по ст. 382 КК України;
• Заява до керівництва підрозділу вищого рівня про проведення службового розслідування: за фактом недотримання слідчим вимог КПК, а також за фактом неналежної організації керівником органу досудового розслідування діяльності слідчого (в разі відсутності реакції на п. 5);
• Заява до керівництва підрозділу вищого рівня про проведення службового розслідування: за фактом недотримання слідчим вимог КПК, а також за фактом неналежної організації керівником органу досудового розслідування діяльності слідчого (в разі відсутності реакції на п. 5);
• Запис на прийом до керівництва прокуратури і подача скарги на процесуального керівника, який не виконує вимог щодо дотримання розумних строків у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 308 КПК);
• Заява керівника органу досудового розслідування про відсторонення слідчого; клопотання про призначення групи слідчих (залежить від обставин,);
• Дбайливе зберігання листування з усіма органами по обумовленого приводу.