Інспекційні відвідування: права працівників

C 05.10.2018 р стартує кампанія Держпраці, ДФСУ, ПФУ, Нацполіціі та інших центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Тільки ось «під приціл» можуть потрапити і сумлінні роботодавці. Ви, мабуть, знаєте, що зараз триває «місячник», протягом якого роботодавці отримали останній шанс оформити неоформлених працівників.

Контролюючі органи в цей час зобов'язані провести інформаційно-роз'яснювальну кампанію про заплановані перевірочних заходах і неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин. Такі заходи передбачені розпорядженням № 649-р.Распоряженіе КМУ «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» від 05.09.2018 р № 649-р.

Але найстрашніше почнеться після закінчення цього «місячника» - з 05.10.2018 р Держпраці, ДФСУ, ПФУ, Нацполіція та інші центральні органи виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування будуть проводити «комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення», причому робити вони це будуть з особливою пристрастю.

І ці комплексні перевірки місяцем не обмежаться, адже розпорядження зобов'язує зазначені органи щомісяця звітувати КМУ (через Держпраці і Мінсоцполітики).

Тобто ймовірність приходу трудових інспекторів стрімко збільшиться.

Тому давайте розглянемо важливий аспект - права і обов'язки ваших працівників при інспекційному відвідуванні трудовиків.

Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р № 295. дозволяє трудовим інспекторам:

- наодинці або в присутності свідків допитувати керівнику та / або працівникам об'єкта відвідування питання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та / або письмові пояснення (п.п. 3 п. 11);

- отримувати робоче місце з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування (п.п. 5 п. 11);

При цьому вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів і / або їх копій або виписок з документів, пояснень, доступу в приміщення, організації робочого місця, внесене в межах повноважень, є обов'язковим для виконання (згідно п. 12 Порядку).

- фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- і відеотехніки (п.п. 6 п. 11).

Згідно п. 33 Порядку інспектор праці має право самостійно приймати рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, в тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Тобто трудові інспектори мають право задавати працівникам питання (але це не означає - отримувати на них відповіді!); усамітнюватися з ними (для ведення розмови), знімати все це і ... консультувати на свій розсуд. Але консультування - все-таки не те, що нас зараз цікавить, адже негативних наслідків для роботодавця воно принести не повинно.

Важливий нюанс: об'єктом відвідування в Порядку № 295 вважаються юрособи (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юрособами) і фізособи, які використовують найману працю.

Це важливо тому, що згідно з п. 16 Порядку створення об'єктом відвідування перешкод в діяльності інспектора праці може стати причиною складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування.

А такий акт, в свою чергу, може спричинити накладення надзвичайного штрафу відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 100 мінзарплати (в 2018 році - 372,3 тис. Грн.).

Під «перешкоджанням» Порядок № 295 розуміє перешкода в реалізації будь-яких прав, передбачених п. 11 цього Порядку (в тому числі названих вище).

У тому числі створення перешкод згідно п. 16 Порядку № 295 передбачає відмову в допуску до проведення відвідування. А така відмова цей же пункт розшифровує як ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, і перешкоду в реалізації інших прав, передбачених п. 11 Порядка.Ілі невиїзної інспектування.

Але чи може вважатися відмовою в допуску до проведення відвідування ненадання окремим працівником інформації у відповідь на питання інспектора? По-хорошому, не повинно.

Інше питання: чи може вважатися працівник, який створює перешкоди трудовому інспектору, представником (частиною) об'єкта відвідування? Вважаємо, що немає, адже в п. 16 Порядку йдеться саме про вино об'єкта відвідування.

Втім якщо трудовий інспектор буде мати іншу думку з цього приводу, то свою правоту вам доведеться відстоювати в суді. Якщо, звичайно, не бажаєте змиритися з накладенням штрафу.

Трудовики вправі наодинці або в присутності свідків допитувати працівникам об'єкта відвідування питання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та / або письмові пояснення. Але чи зобов'язані працівники відповідати на такі питання і давати пояснення? Що якщо працівник, наприклад, заявить, що розмовляти з інспектором відмовляється? А якщо так зроблять все співробітники?

Прямо скажемо: нічого хорошого об'єкту відвідування це не обіцяє. Якщо говорити відмовиться один-два співробітника, то це ще може «зійти з рук» перевіряється роботодавцю, але якщо відмовою дружно відповідатимуть усі (або більшість) співробітників, висока ймовірність того, що інспектори це сприймуть як перешкоджання з усіма наслідками, що випливають. Хоча, строго кажучи, в обов'язки працівника не входить спілкування з перевіряючими, і ніякий закон не зобов'язує його розмовляти з ними.

Приходячи на роботу, кожен співробітник діє в першу чергу згідно з трудовим договором (контрактом). При цьому за таким договором працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку. Які саме обов'язки працівник зобов'язаний виконувати, більш докладно описано в посадовій інструкції. Причому навряд чи в ній ви знайдете обов'язок спілкування з контролерами.

Але відмова від спілкування з перевіряючими подібний ходіння по лезу бритви, тому краще все-таки на такий крок не йти. А якщо і відмовляти, то не прямо, а посилаючись на забудькуватість. А ще краще завчасно проінструктувати своїх співробітників на предмет того, що вони повинні знати.

Розглянемо інше право контролерів - отримувати робоче місце з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування. Тут права співробітника багато в чому схожі на розглянуті вище. Якщо надати робоче місце - це більше до керівництва роботодавця (окремий працівник противитися цьому навряд чи зможе, якщо, звичайно, він не директор), то вести розмову з перевіряючим, та й взагалі усамітнюватися з цією метою з ним, законодавство працівника не зобов'язує.

Хоча, знову-таки, ризики тут перегукуються з описаними вище (що стосуються відмови говорити), але стосуються вони насамперед роботодавця (а не працівника).

Також трудові інспектори вправі фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- і відеотехніки. Але чи може працівник відмовитися від того, щоб його знімали? Так, таке право йому дає ст. 307 ЦКУ, яка встановлює, що фізособа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою.

Згода особи на знімання допускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Також згідно з ч. 3 ст. 307 ЦКУ зйомка фізособи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку без його згоди може бути проведена лише у встановлених законом випадках. Але в нашому випадку право інспекторів на проведення зйомки закріплено п. 11 Порядку № 295, а цей документ законом не є.

Іноді вимог трудового законодавства не знають не те, що працівники, а й самі роботодавці, допускаючи порушення. Про те, які з них є найбільш тяжкими (тому й штрафонебезпечними).

Для підготовки до правильної поведінки під час перевірок на практиці проводять спеціальне навчання персоналу. Найбільше цікавить перевіряючих і про що вони з найбільшою ймовірністю можуть запитати. Отже, орієнтовний перелік питань:

- посада співробітника. Тут, сподіваємося, проблем бути не повинно. Втім якщо мали місце переклади, переміщення, суміщення посад, зміни назви посад (в тому числі на благо Класифікатором професій), то бажано, щоб співробітник знав, ким він працює зараз і ким був раніше;

- перелік трудових обов'язків. З цією метою працівника доцільно повторно ознайомити з його посадовою інструкцією (або ж познайомити, якщо вчасно цього зроблено не було);

- розмір заробітної плати. При цьому непогано, якщо працівник орієнтується в структурі заробітної плати (наприклад, посадовий оклад, доплати і надбавки, індексація, премії і т. П.), А також пам'ятає про останньому підвищенні свого заробітку. Але головне, щоб він знав, скільки отримує «на руки», і щоб ці дані збігалися з тим, що відображено в бухгалтерських записах.

А докладніше про складові виплат працівникам, нарахування ЄСВ та утримання ПДФО і ВС, профспілкових внесків (при наявності) доведеться «звітувати» вже бухгалтерам.

Чи слід пояснювати, що дані про доходи працівників трудовим інспекторам потрібні для виявлення сум, прихованих від оподаткування? Навіть якщо частина заробітку виплачується працівникові легально, а частина - «в конверті», виявлення такого факту може стати приводом для накладення штрафу відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 30 мінзарплати (в 2018 році - 111,69 тис. Грн.) За кожного працівника, щодо якого допущено порушення.

Також дані такого опитування можуть змусити спливти на поверхню факти недотримання роботодавцем мінімальних державних гарантій в оплаті праці (які загрожують накладенням штрафу в розмірі 10 мінзарплати (для порушень-2018 - 37,23 тис. Грн.) За кожного співробітника, щодо якої допущено порушення ).

Ще трудові інспектори можуть поцікавитися своєчасністю і періодичності виплати заробітної плати. Ці дані потрібні їм для виявлення фактів виплат із затримкою більше місяця, для яких є штраф (абз. 3 ст. 265 КЗпП) в розмірі 3 мінзарплати (для порушень, допущених в 2018 році, - 11169 грн.);

- тривалість робочого тижня, режим роботи, робочі та вихідні дні. Такі дані трудовикам необхідні для виявлення факту оформлення працівників на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час.

Таке порушення, нагадаємо, «важить» 30 розмірів мінімальної зарплати, що діє на момент виявлення порушення. Тобто для порушень-2018 це 111,69 тис. Грн.