Я особисто гарантую, що ми чесно і порядно виконаємо свою роботу!

Приходько Андрій Анатолійович
E-mail
advokat@prikhodko.com.ua
Номери телефонів
+38 (093) 007-44-00 +38 (098) 007-44-00

Адвокат, доктор юридичних наук, визнаний медійних експерт з юридичних питань, юридичний радник відомих політиків та бізнесменів.

Зв'язатися зараз

Фіктивність вашого контрагента ще не свідчить про фіктивність господарських відносин

Фабула. Одне з підприємств міста Києва здійснює комплексні ремонтні роботи будівель (фарбування, дрібний ремонт техніки та меблів, ремонт кондиціонерів, заміна електроламп, обслуговування кондиціонерів, клінінг тощо). Найбільшою проблемою даного підприємства є наявність працівників. Так як робота такого роду є не високо оплачуваною, на підприємстві постійний потік працівників, постійно хтось звільняються, а хтось влаштовуються на роботу. В результаті пошуку робітників підприємство, через сайт ОЛХ знаходить бригаду з 10 чоловік, яка готова виконувати певні роботи. Після переговорів з керівником бригади та досягнення домовленостей, бригада приступає до виконання робіт на об’єкті, після завершення робіт, їх приймає відповідальна особа підприємства замовника.

 

Далі проблема. Як виявилось усі працівники є фізичними особами і не здійснюють господарську діяльність як ФОП чи ТОВ. І їх керівник розраховував на оплату праці готівкою. Разом з тим, підприємство яке замовило роботи здійснює свою діяльність в формі ТОВ, а відповідно готівкові розрахунки здійснювати не може. З метою вирішення даного питання, керівник відкриває ТОВ на одного із своїх працівників і виставляє рахунок за виконані роботи. Підприємство оплачує виконані роботи відповідно до виставленого рахунку, підписуються усі первинні документи. Отже, роботи виконані, усі необхідні документи укладені, роботи оплачені. Питання закрите.
Наступна проблема. ТОВ, яка була відкрита на працівника не подає звітність, не сплачує податки. Працівники ДФС приходять до працівника і він дає покази, що до даного ТОВ не має відношення і зареєстрував його за грошову винагороду. По угоді з прокурором працівника засуджують за ст. 205 КК України (Фіктивне підприємництво) і він отримує штраф 8500 грн. І після цього виникають проблеми у підприємства. Податкова поліція розпочинає кримінальне провадження за ст. 212 КК України (Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів), а ДФС надсилає податкове повідомлення-рішення (ППР).
Як діяти в такій ситуації? Однозначно звертайтесь до профільних юристів, тому що в кожному індивідуальному випадку різні підходи до доказування Вашої невинуватості, адже підприємство не може і не повинно відповідати за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Разом з тим, завжди необхідно пам’ятати, що всі обставини потребують доказів (документи, свідчення, відео та звукозаписи). А тому такі докази необхідно зберігати.
Що з цього приводу говорить судова практика? До проведення судової реформи Верховний Суд України за наявності вироку, яким фактично підтверджується створення директором-контрагента фіктивного підприємства, підтримав позицію контролюючого органу та зазначив, що первинні документи, що стали підставою для формування податкового кредиту та виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлено вироком суду, не можуть бути належно оформленими та підписаними первинними документами (постанова ВСУ від 17.11.2015 р. у справі №2а/3264/11/1070). Також, Верховний Суд України неодноразово вказував на те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю (постановах ВСУ від 12.09.2017 р. у справі №21-3775а16 та від 01.12.2015 р. у справі №21-3788а15).
У грудні 2017 року платники податків, покладали великі надії на те, що після створення нового Верховного Суду така практика зміниться.
І тому, Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 р. у справі №813/1766/17 приймаючи кардинальне рішення на користь суб’єкта господарювання дійшов висновку, що у вироках, на які посилався контролюючий орган, не зафіксовано обставин, що підтверджують неможливість здійснення господарських операцій саме з суб’єктом господарювання – платником податків. Також, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що сам факт наявності вироків не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та комплексно досліджувати всі складові господарських операцій з урахуванням обставин, установлених у вироках, які набули законної сили. 
Аналогічну правову позицію Верховний Суд вже висловив у наступних постановах від 20.11.2018 р. у справі № 808/2858/16; від 19.09.2018 р. у справі № 809/2438/15; від 31.07.2018 р. у справі № 808/1507/16; від 05.06.2018 р. у справі № 2а-1570/6063/12; від 17.04.2018 р. у справі № 808/2459/17; від 27.03.2018 р. у справі №815/6470/16. 
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 р. у справі №826/14465/13-а звернув увагу на те, чи була особа, стосовно якої прийнято обвинувальний вирок, тією самою особою, яка підписувала документи від контрагента суб’єкта господарювання, на підставі яких останній сформував витрати, податковий кредит, а також чи збігається період вчинення злочину з періодом, у який було підписано відповідні документи.
І одним зі способів вирішення зазначеної проблеми, яке могло б поставити всі точки на «і», це передання однієї з таких справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Намагаючись вирішити проблему, що склалася, стосовно неоднозначності судової практики у вищезазначеній категорії справ Судова палата з вирішення податкових спорів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 21.02.2018 р. у справі № 826/19939/16 передала на розгляд Великої Палати Верховного Суду подібну справу, де був наявних обвинувальний вирок за статтею 205 КК України – це була адміністративна справа за позовом ТОВ «Фудмережа» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Єдиною підставою для передачі стала наявність у справі, на думку Судової палата з вирішення податкових спорів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду – це проблема оцінки судами вироку, яким установлено факт фіктивності господарської діяльності.
Велика Палата Верховного Суду висновками Судової палата з вирішення податкових спорів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не погодилася і повернула зазначену справу до Касаційного адміністративного суду для нового розгляду. Основна позиція Великої Палати Верховного Суду з даної проблематики полягала у тому, що наявність вироку за фіктивне підприємництво стосовно директора контрагента обґрунтована Великою Палатою тим, що в кожній конкретній справі суди повинні надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи при розгляді аналогічних спорів.
Отже, дана проблематика на сьогодні є актуальною, остаточного рішення Великої Палати Верховного Суду немає, судова практика зі спорів за статтею 205 КК України доволі суперечлива, і тому ні Велика Палата, ні Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду – єдиного підходу для вирішення спорів з органами ДФС за наявності вироку, щодо фіктивності здійснення підприємницької діяльності, не знайдено. І тому платники з «позитивом» чекають вирішення даної проблематики, де штрафи, які виносять органи ДФС складає інколи мільйони гривень, що погіршує матеріальне становище будь-якого суб’єкта господарювання.
Як буди з кримінальним провадженням? Разом з тим, наявність рішення суду про скасування ППР є підставою для закриття кримінального провадження за ст. 212 КК України, зокрема на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України ( встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення), так як скасування ППР підтверджує відсутність завданої шкоди, а відсутність шкоди свідчить про відсутність об’єктивної сторони злочину.
20%
знижка
Якщо ми не передзвонимо протягом дня
Консультація