ДОПЛАТА ДО ПЕНСІЇ ОСОБАМ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ В ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ ЗОНІ

На подібну тематику щодо пенсійного забезпечення осіб проживаючих в «чорнобильській зоні» та їх право на так звану «доплата до пенсії» вже було висвітлено на нашому сайті Адвокатського Бюро «Приходько та партнери», ознайомитись можна за посиланням .

Однак, спілкуючись по заявкам пенсіонерів щодо їхнього пенсійного забезпечення та права на таку «доплату» виникає ряд майже однакових запитань, тому сьогодні більш детально розкажемо які проблеми виникають на етапі подання позову до суду та безпосередньо під час виконання судового рішення.

Право на таку доплату мають особи:

• пенсіонери, які проживають в одній із зон радіоактивного забруднення (відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи);
• пенсіонери, які офіційно не працюють;
• пенсіонери, які мають відповідне посвідчення особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС.

Аналізуючи ці вимоги, слід звернути особливу увагу, що численною практикою Верховного Суду, а саме зразковою справою № Пз/9901/21/20 (№ 580/2371/20) - щодо підвищення до пенсії особам, постраждалим внаслідок катастрофи на ЧАЕС, суд дійшов до висновку, що – «відновлення дії ст. 39 Закону № 796 у редакції чинній до 01 січня 2015 року не надає права на отримання  підвищення пенсії  у розмірі однієї мінімальної заробітної плати  непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території, що відносилась до зони посиленого радіоекологічного контролю».

Тобто, пенсіонери, які відповідають всім вищенаведеним вимогам, але проживають в так званій «4 зоні» не мають права на таку доплату відповідно до норм чинного законодавства та усталеній судовій практиці Верховного Суду.

Проблеми, що виникають при виконанні судового рішення

Великий відсоток запитів серед наших Клієнтів є питання різниці в «мінімальній заробітній платі» та «прожитковому мінімумі» та як зобов’язати ПФУ здійснювати доплату відповідно до резолютивної частини судового рішення.

Як відомо, судова практика не є однозначною, і в кожного судді своя позиція щодо даного питання, стосується це саме розрахункової величини з якої здійснюється така доплата:

• чи то з мінімальної заробітної плати (як то написано в Законі № 796)
• чи то з прожиткового мінімуму для працездатних осіб (застосовується у зв’язку з діючим Законом України № 1774).

Більшість адміністративних судів (залежно від регіону) приймають рішення, де в резолютивній частині застосовують розрахункову величину, саме «прожитковий мінімум для працездатних осіб» керуючись наступним:

• «Положенням пункту 3 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України № 1774-VІІІ визначають нову розрахункову величину, яка підлягає застосуванню під час реалізації положень статті 39 Закону України №796-ХІІ, що не має своїм правовим наслідком призупинення дії такої.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом під час розгляду зразкової справи №200/9195/19-а, з яким погодилась Велика Палата Верховного Суду.

Так, у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду названої справи зазначено, що Законом України № 1774-VІІІ змінено підхід до визначення розмірів посадових окладів і заробітної плати працівників, а також інших виплат (наприклад, для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг, у колективних договорах та угодах усіх рівнів). Тобто цим Законом запроваджено нову розрахункову величину для визначення розмірів тих чи інших виплат шляхом заміни мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум».

Отже, як діяти далі, що робити, якщо вже є рішення суду з розрахунковою величиною «мінімальна заробітна плата», як змусити ПФУ виконати рішення суду в належний спосіб? Телефонуйте до Адвокатського бюро «Приходько та партнери», які професійно проконсультують Вас та дадуть відповідь на всі Ваші запитання.