Дезертирство та СЗЧ під час військового стану. Що робити та яка відповідальність?

З початком збройної агресії Російської Федерації проти України було оголошено загальну мобілізацію. Однак, багато осіб в міру як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів, після того, як добровільно чи за повісткою почали брати участь у військових діях, роблять для себе висновок, що вони не готові до відповідного способу життя, устрою, участі в бойових діях. Саме тому дуже поширеними є випадки самовільного залишення військової частини чи місця дислокації. Використовуючи сучасну термінологію, мова йде про дезертирство та СЗЧ під час військового стану. Що робити та яка відповідальність за ці дії? Якщо Ви чи Ваші близькі зіштовхнулись з подібною ситуацію, Вам допоможуть юристи «PRIKHODKO & PARTNERS».

Дезертирство та СЗЧ: в чому різниця?

Дезертирство – це злочин, який передбачений статтею 408 Кримінального кодексу України. В чому полягає суть цього злочину? Відповідь проста: в самовільному залишенні місця служби або військової частини з метою ухилитися від військової служби. Також мова йде про нез’явлення на службу у разі переведення, призначення, повернення з відпустки, відрядження або з лікувального закладу.

В чому полягає різниця між дезертирством і СЗЧ (самовільним залишенням військової частини)?
Дезертирство – це і є самовільне залишення військової частини не на певний період часу, а назавжди без жодного законного дозволу.

Самовільним залишенням частини (СЗЧ) не вважається:

• Залишення військової частини за наявності відповідного дозволу командира.
• Відрядження.
• Виконання наказу командира.
• Лікування.
• Ротація/переміщення.
• Навчання.
• Відпустка тощо.

Всі з зазначених вище підстав повинні в обов’язковому порядку підтверджуватися командиром або оформленими належним чином документами.

Яка відповідальність за дезертирство та СЗЧ у військовий час в Україні для військовослужбовців ЗСУ?

СЗЧ, яке вчинене мобілізованим, контрактником, резервістом, військовозобов’язаним під час проходження військової служби, навчання, зборів та ін., тривалістю до 10-ти днів підпадає під адміністративну відповідальність. Для солдат строкової служби СЗЧ тривалістю більше 3-х діб передбачає кримінальну відповідальність (стаття 407 КК України).

В умовах воєнного стану в Україні покарання за самовільне залишення військової частини передбачає більш тяжку міру покарання – позбавлення волі строком від 5-ти до 10-ти років. Що стосується дезертирства, відповідно до частини четвертої статті 408 ККУ, в умовах воєнного стану воно карається позбавленням волі на строк від 5-ти до 12-ти років.

Якщо Ви не знаєте, як правильно діяти в тій чи іншій ситуації, треба обов’язково скористатися послугами професійних юристів. В тому випадку, коли мова йде про дезертирство або СЗЧ, варто оперативно приймати важливі рішення.

Юристи та адвокати «PRIKHODKO & PARTNERS» мають практичний досвід захисту прав військовослужбовців у справах про дезертирство та СЗЧ. Ми розуміємо всі тонкощі сучасного українського законодавства, які стосуються воєнного стану та військової служби. Над кожною справою працює команда професіоналів - записуйтесь на консультацію у формі нижче до профільного адвоката з СЗЧ та дезертирства! Ми знаємо як Вам уникнути покарання за дезертирство чи самоволку! Для розрахунку ціни допомоги адвоката з кримінальних проваджень - заповніть форму нижче.