Державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року

Передусім зазначимо, що право власності з 2013 року  має бути зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тільки після його реєстрації таке майно може бути продане,подароване або іншим чином відчужене.

Відносини, пов’язані з державною реєстрацією права власності на збудовані об’єкти нерухомого майна, нерозривно пов’язані з законодавством у сфері містобудування, а саме із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, відповідно до норм вказаного Закону, обов’язковою умовою створення об’єкта містобудування як об’єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об’єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 Цивільного кодексу України.

Оскільки Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності з 12 березня 2011, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження.
Зокрема, до таких об’єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Враховуючи наведене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпні 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об’єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об’єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

В той же час, з метою спрощення процедури державної реєстрації прав власності на об’єкти (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року без обов’язкового проведення технічної інвентаризації таких об’єктів, з 09 травня 2014 року набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», внесені Законом України від 15 квітня 2014 року «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року».

Аналогічні норми знайшли своє відображення у новій редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що дає з 01 січня 2016 року.

Враховуючи наведене, вищезазначені закони передбачають декілька альтернативних механізмів набуття права власності за спрощеною процедурою державної реєстрації таких прав на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, що і знайшло своє відображення в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі – Порядок).

Так, відповідно до положень пункту 41 Порядку для державної реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна подаються, зокрема:

• технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;
• документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків надання відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинки). При цьому документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992,року) не подається виходячи з положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У свою чергу, з урахуванням іншого, «альтернативного» механізму державної реєстрації, пунктом 42 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються:

• документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;
• виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, – сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Щодо документів на присадибну ділянку,то необхідно отримати рішення(копію,витяг) місцевої ради,яким присадибна земельна ділянка передавалася у власність,і цього буде достатньо для реєстрації  права власності на житловий будинок.Якщо такого рішення немає,то достатньо отримати виписку з по господарської книги про присадибну земельну ділянку,яка обліковується за домогосподарством.

Крім того,якщо все-таки рішення ради про передачу у приватну власність присадибної ділянки було,то,перш ніж продавати будинок,доцільно замовити технічну документацію зі встановлення земельної ділянки в натурі(на місцевості),зареєструвати земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та отримати витяг з нього ,а потім зареєструвати своє право власності на неї.

Вже після цього доцільно продавати або іншим чином відчужувати не тільки житловий будинок,а й присадибну земельну ділянку.