ЧОМУ В УКРАЇНІ ТАК БАГАТО ОБШУКІВ? ХТО ВИНЕН: БІЗНЕС ЧИ ПРАВООХОРОНЦІ?

 Кожен з нас часто чує фразу Обшук - ознака успіху». Усі політики з трибун говорять про те, що правоохоронці «кошмарять бізнес», навіть офіційна статистика говорить про те, що Україна сьогодні рекордсмен у всьому світі по кількості проведених обшуків.

 При цьому більшість обшуків проводиться у бізнесу, в офісах, складських приміщеннях, вдома у власників бізнесу та ключових керівників.

 Чи дійсно це так? З особистого досвіду підтверджую: що так воно і є. Кожен бізнес в Україні, який перетнув планку в 1 млн. грн. в місяць рано чи пізно зустрічає ДФС, СБУ або прокуратуру з ухвалою на обшук.

≡ В чому ж причина?

 Відверто скажу, що жоден з обшуків, на яких захист здійснювали мої адвокати або я особисто, не був повністю безпідставним. Звичайно, я, як адвокат, завжди знаходив правові порушення при винесенні ухвали в суді, під час проведення самого обшуку та в подальшому при поверненні вилученого майна. І об’єктивно, в більшості випадків, вилученні речові докази в подальшому були визнані недопустимими, а вилучене майно (комп’ютерна техніка, телефони, гроші) повернуті їх власникам.

 Але кожна ухвала суду свідчила про те, що підприємства, у яких відбувається обшук причетні до вчинення злочину. Такі, підприємства або щось купили у фіктивної фірми або щось їй продали. Не буває так, що жодних контактів з фіктивним підприємством немає, а на обшук прийшли. І це 100 % факт! Виключення звичайно я допускаю, але на своєму досвіді я такого не бачив.

А тепер до основного, в чому ж причина такої великої кількості обшуків?

 Давайте змоделюємо ситуацію.

 Ви програміст. Ви знайшли великого клієнта платника ПДВ з замовленням на 1 млн. грн. Для цього Ви в першу чергу реєструєте ТОВ з ПДВ, відкриваєте рахунки та укладаєте договір.

 І ось Вам заплатили на рахунок 1 млн. грн.

Яку суму податків потрібно заплатити і скільки лишиться собі?

 Перш за все Вам потрібно зареєструвати податкову накладну на Вашого контрагента на 1 млн. грн, а тому Вам потрібно внести кошти в сумі 166 666,67 грн (податок на додану вартість) на рахунок податкової. Після цієї операції у Вас залишилось 1 000 000,00 грн - 166 666,67 грн = 833 333,33 грн.

 Після цього сплатити податок на прибуток (18 відсотків). 833 333,33 грн. - 18 % = 683 333,33 грн залишилось.

 Після цього платимо податок на дивіденди (5 відсотків). 683 333,33 грн - 5 %= 649166,66 грн.

 Після цього отримуємо кошти фактично на свою карту і можемо піти зняти їх в банк. Але перед цим потрібно заплатити податок на прибуток, як фізична особа (18 %) і військовий збір (1,5 %), разом 19,5 %. 649 166,66 грн – 19,5 %= 522 579,16 грн.

 Що в результаті? З отриманого 1 млн. грн. у Вас залишиться трішки більше чим половина, 48 % Ви віддаєте державі.

 Або у Вас є інший шлях – скористатись послугами «схемщиків». Їм Ви заплатите всього 10-12 %, і гроші Вам привезуть готівкою.

 Економічна вигода очевидна!

А що ж з ризиками?

 З ухиленням від сплати податків сьогодні держава бореться через 2 інституції:

• Державна податкова служба;
• Правоохоронні органи (ДФС, СБУ, ДБР, Прокуратура, інколи підключаються Поліція, НАБУ).

 Що відбувається у випадку з Державною податковою службою? ДПС виявляє факт заниження податкової ставки, проводить перевірку, складає акт, надсилає Вам податкове-повідомлення рішення, і якщо Ви його не оскаржили до суду, стягується сума не сплачених податків. Але що саме головне, ця сума стягується не з Вас, а з Вашої компанії. Щоб не платити штраф достатньо просто продати корпоративні права. Сленг – експрес ліквідація. Така процедура коштує на ринку близько 20 тис грн, за ці кошти юристи найдуть покупця Вашої фірми і здійснять переоформлення «під ключ» без зайвих турбот. Тобто максимальний ризик у взаємовідносинах з ДПС – це додаткові витрати в розмірі 20 тис грн. Можна собі це дозволити: якщо Ви заощадили на податках близько 400 тис грн.

 Що ж відбувається у випадку виявлення факту заниження податкової ставки правоохоронним органом. Відкривається кримінальне провадження за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), далі Вас викличуть на допит, потім витребують документи по взаємовідносинах с фірмою на яку Ви заплатили кошти, потім проведуть обшуки, можливо вилучать комп’ютер, телефон, ну і звичайно кошти, якщо їх знайдуть.

 Але самий головний факт – це те, що складу злочину в конкретно Ваших діях немає, тому що для наявності складу злочину повинна мати місце шкода у значних розмірах - а це 6 306 000,00 грн (3 тис * 2102,00 грн ). І навіть, якщо все доведуть, Ви своїми діями завдали шкоду всього на 477 420,84 грн, а отже кримінальне провадження закриється автоматично через 12 місяців після його відкриття (відповідно до ч. 2 ст. 219 КПК України та п.2 ч.1 ст. 284 КПК України). І це 100 % факт! Підтвердженням цього є те, що в Києві за останні 3 роки до відповідальності за вчинення злочину за ст. 212 КК України не було притягнуто жодної особи, яка діяла в такому форматі.

 І навіть при максимальних витратах на адвоката в розмірі 100-150 тис. грн. за весь процес досудового розслідування, Ви все одно заощадили на податках близько 350 тис. грн.

 Виходить, що можна створити фірму, абсолютно спокійно не платити податок, потім стару фірму продати, відкрити нову і знову по колу. І це дійсно так! Більшість середнього бізнесу так і діють сьогодні, тому що сплачувати близько половини від свого заробітку в державу, абсолютно не вигідно і несправедливо.

 А саме головне, що законодавство дійсно дає можливість несплачувати податки і не нести жодної відповідальності.

 Нераціональна податкова політика держави призвела до виникнення цілого ряду схем спрямованих на оптимізацію податків. Такі схеми умовно можна поділити на 3 групи:

Білі

Це коли фактично завищуються витрати, шляхом функціонування групи підконтрольних компаній або шляхом оформлення співробітників ФОПами. Схема абсолютно законна, усі операції дійсно відбуваються, товар поставляється, послуги надаються, роботи виконуються, усе відбувається відповідно до чинного законодавства.

Сірі

 Це оптимізація, яка відбувається між підприємствами реального сектору економіки. Наприклад, фірма займається імпортом. Після розмитнення товар продається в Україні за готівку, для закупівлі нового товару за кордоном потрібні безготівкові кошті - для закупівлі валюти, так відбувається обмін готівки на безготівкові кошти. Або інший приклад, компанія займається рекламою, частина клієнтів за рекламу заплатили готівкою, а фірмі потрібні безготівкові кошти на оплату заробітної плати та оренди техніки, знову відбувається обмін. Різниця між "білою" і "сірою" схемою в тому, що в першому випадку послуги реально надаються (товари реально завозяться), в другому випадку все відбувається тільки на папері. Але враховуючи, що обидві фірми реальні, мають потужності, штат людей, реально платять частину податків, виявити факти оптимізації практично неможливо.

Чорні

 Це оптимізація, яка відбувається за участю фіктивного елементу (ТОВ, ФОП, Громадська організація, фінансові компанії і т.д). Тут, в більшості випадків, застосовуються так звані «скрутки», про які зараз багато говорять політики і преса. Якщо коротко, то суть така: є фірми, які займаються, наприклад, імпортом таких товарів, як фрукти, риба, товари загального вжитку, більшість цих товарів продається в Україні за готівку, і в кінці знову відбувається обмін готівки на безготівкові кошти, як у випадку з Сірою схемою. Але тут є нюанс, такі товари, як фрукти та риба, не може купувати фірма, яка займається будівництвом або надає якісь послуги, це очевидно. Тому між двома фірмами ставить фірма-прокладка, яка здійснює «скрутку» товару, купує банани, а продає рекламні послуги. Така фірма існує недовго, тому що помічається податківцями і вони активно починають шукати керівника. І після того як знайдуть, керівник говорить, що він не керівник і нічого про роботу такої фірми не знає, і йому просто дали 1000 грн за те, що приїхав до нотаріуса. І після цього, усі фірми реального сектору економіки, які взаємодіяли з фіктивною фірмою, потенційні клієнти правоохоронців, звідси і обшуки, і допити, і «кошмарять бізнес».

 А тепер основне питання: " Так хто ж винен в тому, що «кошмарять бізнес»? Правоохоронці чи самі бізнесмени? "

 Я переконаний, що не одні і не інші, а виключно держава!

 Правоохоронці роблять свою роботу, вони приходять виключно до тих бізнесменів, які занизили податкову базу і не сплатили податки.

 Бізнесмени, в нинішніх реаліях, не можуть віддавати 50 % від свого заробітку. В більшості випадків, у бізнесу навіть немає такої маржинальності. Крім того, кожен з бізнесменів, знаючи законодавство або маючи хорошого юриста, розуміє, що при правильному підході, жодних ризиків немає і до відповідальності його ніхто не притягне. А тому, «платять податки в нашій країні тільки л…..». І це факт!

 А от керівництво держави повинно зрозуміти декілька простих речей:

” Податкова система повинна будуватись за тим самим принципом, що і бізнес. Чим більше ти сплатив – тим дешевше! Опт – вигідніший! „

 А у нас зараз все навпаки, чим більше ти платиш податків – тим більша ставка. Наприклад, самий простий ФОП платить близько 1,5 тис. грн в місяць за 1 млн обороту, друга група ФОП близько 3 тис за 5 млн грн, третя група 5 % за 7 млн. грн, а далі ТОВ з ПДВ – 48 % (усі податки разом).

 Що буде робити розумна людина при такому підході? Перше – дробити бізнес на велику кількість ФОПів та ТОВок, друге – при досягненні певного обороту, відкривати нового суб’єкта господарювання і так по кругу.

 А повинно бути навпаки, великий платник платить 5 % від обороту, а малий 10-15. Тоді малий буде прагнути стати великим, буде дорожити репутацією і берегти своє підприємство.

 Плюс, при такому підході, займатись оптимізацію, про яку йшлось вище, буде не вигідно. Тому що, оптимізація коштує 12 %, а податок становить 5 (для прикладу).

 Хтось скаже, що від такого підходу бюджет перестане наповнюватись і це привиде до колосального дефіциту. Так от, якщо подивитись зараз статистику по великих платниках, то у них податкове навантаження не досягає навіть 2 відсотків. Якщо такі платники почнуть платити 5 %, до надходження до бюджету виросте мінімум у двічі, а витрати на утримання податкових та правоохоронних органів можна буде зменшити мінімум у двічі, тому що у них не буде роботи - бізнес і без них буде платити в бюджет.

” Змінити пріоритети в роботі податкових органів „

 Державна податкова служба – повинна бути клієнтоорієнтована. Що це значить? За кожним підприємством повинен бути закріплений інспектор, заробітна плата якого, прямо залежить від відгуків тих суб’єктів господарювання, які він обслуговує. Такий інспектор повинен бути на зв’язку 24 години в добу і сприяти податковому плануванню бізнесу.

 Для прикладу, нещодавно юристи моєї компанії супроводжували подачу скарги в Державну податкову службу м. Києва. Скарга подавалась тричі і кожен раз приходила формальна відповідь (відписка), з якої не зрозуміло в чому проблема. Після третьої відповіді юристи спробували зателефонувати і вияснити, що ж не так. В результаті з 10 ранку до 18 вечора, після безперервних дзвінків, так поговорити і не вдалось. За тими номерами телефонів, на які вдалось додзвонитись, відповідали - дзвоніть на інший телефон, а на іншому телефоні ніхто протягом дня трубку не взяв. Замкнуте коло! Єдині відповіді, які вдалось отримати десь в канцелярії та інших номерах: «Змініть регіон діяльності, в Києві все складно», «Зараз усіх блокують – це нормально, ідіть до суду», «Трубку ніхто не бере, тому що у нас майже усіх скоротили - немає кому працювати».

 Ось Вам і клієнтоорієнтованість!

” Змінити систему роботи правоохоронних органів. Правоохоронні органи – повинні бути орієнтованими на наповнення бюджету. При будь-яких реформах, все одно залишиться відсоток «схемщиків», які будуть шукати варіанти - як не платити навіть тих 5 %. Тому, правоохоронна система повинна бути, але зі зміненим підходом до роботи. „

 Основний показник – це наповнення бюджету за рахунок арешту та стягнення в дохід держави коштів з фіктивних підприємств та досягнення податкового компромісу з реальним сектором економіки, який ухилився від сплати податків.

 При цьому, необхідно:

 Мотивувати працівників заробітною платнею, яка повинна прямо залежати від наповнення бюджету персонально кожним працівником (групою, відділом). Наприклад, створюється група до складу якої входить прокурор, слідчі та оперативні працівники. Ця група документує незаконну діяльність фіктивного підприємства або групи підприємств реального та фіктивного сектору, за результатами розслідування бюджет наповнено на 10 млн. грн, група отримує 5-10 % від наповнення і розподіляє, як премію між усім складом групи. Такий підхід мотивуватиме до антикорупційних заходів та спрятиме взаємному контролю, коли один працівник може недоотримати премію внаслідок корупційних дій іншого. В структурному підрозділі працює декілька груп, які конкурують один з одним по єдиному показнику – наповнення бюджету. Група, яка не наповнює бюджет або має найгірший показник підлягає реорганізації або ліквідації, а учасники групи – звільненню.

 Розширити повноваження правоохоронних органів (спростити процедури отримання доступів до рахунків, спростити отримання дозволів на обшук, затримання та привід, спростити процедуру стягнення в дохід держави застави, коштів набутих злочинним шляхом та реалізації майна на відкритих торгах і т.д.), разом з тим збільшити персональну відповідальність кожного працівника. У випадку визнання слідчої дії або процесуального рішення незаконним, держава миттєво (чітко визначений строк) компенсує завдану шкоду в подвійному розмірі або сплатить конкретні штрафи за порушення прав громадян або бізнесу (наприклад: незаконний обшук – 100 тис. грн, незаконний арешт майна – 20 % від його вартості і т.д.) з подальшим стягненням відшкодування з конкретного працівника правоохоронного органу. Це по-перше зменшить практично до нуля зловживання з боку правоохоронних органів, з іншого боку дасть гарантії захищеності бізнесу.

” Ну і звичайно суд! Враховуючи, що в будь-яких процесах останнє слово завжди за судом, обов’язково необхідна персональна відповідальність суддів. Схвальна ідея була у партії «Слуга народу», відповідно до якої, у випадку скасування рішення суду судом вищої інстанції суддя несе персональну відповідальність за рішення, яке ухвалив. Кожен суддя, повинен розуміти, що за ухвалення неправосудного рішення – його в кращому випадку звільнять, в гіршому – кримінальна відповідальність з відшкодуванням завданої шкоди. „

 Тільки так, можна сформувати єдину судову практику та забезпечити верховенство права!

 Описане вище – це абсолютно новаторський підхід, звичайно він потребує обговорення та відпрацювання нюансів. Але основні ідеї мають право на існування і я переконаний, такий підхід дасть можливість виправити абсолютно тупикову ситуацію з оподаткуванням в Україні.