АРЕШТ МАЙНА ПРИ СТЯГНЕННІ БОРГУ ЗА ДОГОВОРОМ ПОЗИКИ ЧИ БОРГОВОЮ РОЗПИСКОЮ У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ

Беручи грошові кошти в борг боржник, надаючи при цьому боргову розписку чи укладаючи з кредитором договорів позики, особливо коли такий договір позики посвідчується нотаріально, повинен розуміти та усвідомлювати негативні наслідки, що можуть наступити для нього у випадку порушення ним досягнутих з кредитором домовленостей про повернення коштів, у тому числі порушення строків повернення боргу.

Безумовно першим кроком кредитора звісно буде спроба проведення переговорів з боржником щодо повернення коштів, проте рано чи пізно, якщо боржник не повертає отримані кошти, кредитор вимушений звертатися за захистом своїх порушених прав до суду.

У же з цього моменту, а саме з моменту звернення кредитора з позовом до суду про стягнення з боржника заборгованості за борговою розпискою чи договором позики, у боржника починають з’являтися негативні наслідки, зумовлені невиконанням чи неналежним виконанням взятих на себе зобов’язань з повернення коштів.

Безумовно першими такими негативними наслідками буде досить значне збільшення суми боргу, оскільки вже звертаючись до суду з позовом окрім основного боргу кредитор вимагатиме від боржника, а він має на це повне право, також сплати 3 % річних за користування грошовими коштами, інфляційних втрат, неустойки у вигляді пені чи штрафу, в залежності від умов договору.

Окрім вищевказаних додаткових нарахувань на суму боргу на плечі боржника також ляже обов’язок зі сплати судового збору, що рахується у відсотках від ціни позову, максимально граничний розмір якого визначається законом.

Ну і не варто також забувати про витрати на правову допомогу адвоката, що може становити 20% і більше відсотків від суми боргу. Ці витрати на правову допомогу, розмір яких буде встановлено рішенням суду, також ляжуть на плечі боржника у випадку винесення судом рішення на користь кредитора.

За вище вказаних обставин, при умові винесення судом рішення на користь кредитора, а це трапляється в основній масі випадків, боржнику доведеться сплатити кредитору суму основного боргу, а також:

• 3 % річних за користування грошовими коштами кредитора;
• інфляційних втрат за весь період прострочення повернення боргу;
• неустойки у вигляді пені чи штрафу;
• суму витрат на професійну правову допомогу адвоката;
• судовий збір, сплачений кредитором при зверненні з позовом до суду.

За таких обставин фінансові зобов’язання боржника перед кредитором можуть вирости у двічі, в той у тричі у порівнянні з основною сумою заборгованості.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 760/5582/20 (провадження № 61-12876св20) викладено правову позицію згідно з якій:

умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, поряд із вказаним вище, при зверненні до суду з позовом кредитор має процесуальне право та можливість в якості гарантії забезпечення виконання майбутнього судового рішення на його користь, просити суд в якості забезпечення позову, тобто гарантії реального виконання судового рішення та реального стягнення коштів з боржника, в тому числі за рахунок його майна, просити суд накласти арешт на визначене майно боржника, у тому числі грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, на його рухоме майно у вигляді автомобілів, мотоциклів тощо, на його нерухоме майно у вигляді земельних ділянок, будинків, квартир, гаражів.

Право кредитора в судовому порядку накладати арешт на майно боржника, тобто забезпечувати позов, визначено у ст.ст.149-152 ЦПК України. Так статтею150 ЦПК України передбачено можливість накладення арешту на майно, що належить боржнику і знаходиться у нього чи у інших осіб. Тобто накласти арешт можна також на майно боржника, що знаходиться у інших осіб.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» сформовано правову позицію згідно якої особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 509/2765/19 (провадження № 4-21904св19) викладено правову позицію згідно з якою:

«Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.».

Разом з тим закон вказує, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

У своїй постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила:

«співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 760/5582/20 (провадження № 61-12876св20) викладено правову позицію згідно з якій: умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження№ 14-88цс20).»

При цьому, як зазначає Верховний Суд, обов`язкового з`ясування при вжитті заходів забезпечення позову вартості майна, на яке судом накладається (в порядку вжиття таких заходів) арешт, процесуальним законом не передбачено (постанова від 19.02.2019 у справі №911/1695/18).

У відповідності вище викладеному закон як в теорії, так і в практичній реалізації забезпечує кредитору можливість арешту майна боржника, звісно в межах суми боргу, для можливості реального виконання рішення суду та стягнення заборгованості з боржника, у тому числі за рахунок майна, на яке судом накладається арешт.

Арешт майна боржника в процесі судового стягнення боргу є реально діючим інструментом, який приносить позитивні результати при умілому використанні.

Адвокати Адвокатського бюро «Приходько та Партнери» володіють необхідними теоретичними знаннями та позитивним практичним досвідом накладення арешту на майно боржників для захисту порушеним прав кредиторів.