АНАЛІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ У СПРАВАХ ПРО СПАДКУВАННЯ ПРАВА НА ОДЕРЖАННЯ СТРАХОВИХ ВИПЛАТ

 Відповідно до статті 1229 ЦК страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах, а якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини.

 Таким чином, правило про включення прав на одержання страхових виплат до складу спадщини не поширюється лише на правовідносини добровільного страхування життя на користь третьої особи.

 Це підтверджується і судовою практикою. Зокрема, у рішенні Конотопського міськрайонного суду Сумської області № 577/5573/15-ц  від 31 березня 2016 року було розглянуто справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього сина   до приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія Аска», публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» про стягнення страхової виплати в розмірі 20 000 грн 00 коп.

 Суд задовольнив позов в цій частині, аргументувавши своє рішення наступним чином: ОСОБА_5 (батько) помер 26 липня 2014 року. За життя він заповіт не залишав. Статтею 1229 ЦК України передбачено, що страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах. Якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини. З наведеного витікає, що правило про включення прав на одержання страхових виплат до складу спадщини не поширюється лише на правовідносини добровільного страхування життя на користь третьої особи. Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, а відповідно до ст. ст. 1268 - 1270 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За таких обставин, суд вважає, що страхові виплати за договором страхування позичальника від 2 квітня 2014 року мають бути проведені спадкоємцю ОСОБА_5, який помер 26 липня 2014 року, - його неповнолітньому сину ОСОБА_3, який народився 14 листопада 2001 року, в особі його законного представника матері ОСОБА_2.

 Крім того, отримання страхових виплат не свідчить про фактичне прийняття спадщини. Цікавим є рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим № 106/4706/13-ц від 1 серпня 2013 року, в якому ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вимоги мотивує тим, що 06.10.2007 року вона вступила в шлюб з ОСОБА_4, котрий працював моряком. Її чоловік виконуючи свої трудові обов'язки, перебував на рейсі на морському судні, де сталося зіткнення з китайським судном, в результаті чого він загинув. Після загибелі чоловіка вона не зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом термін, оскільки у чоловіка не було будь-якого майна, яке б належало спадкуванню. Крім цього вона вважала, що прийняла спадщину після смерті чоловіка шляхом звернення з заявою за місцем роботи чоловіка про виплату матеріальної допомоги та до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві з проханням призначити їй страхові виплати в зв' язку зі смертю чоловіка. Пізніше вона звернулася з заявою про прийняття спадщини , але  отримала відмову у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, у зв'язку з пропущеним строком.

 Однак, суд відмовив у задоволенні позову на тій підставі, що страхова сума не входить в спадкову масу, у разі якщо договір укладено на користь вигодонабувача. Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України   до  складу  спадщини  входять  усі права та обов'язки,  що належали  спадкодавцеві  на  момент  відкриття   спадщини   і   не припинилися внаслідок його смерті. Виплати страхового відшкодування позивачці та матеріальної допомоги від підприємства в якому працював загиблий не входять  до складу спадщини. Виходячи  з наведеного судом достовірно встановлено, що позивачка не вступила в спадщину, а отримала конкретні виплати , що не являється прийняттям спадщини.