Аналіз правової позиції Верховного Суду України: платник податку звільнений від відповідальності, якщо діяв згідно наданих податковою роз’яснень

Згідно з пунктами 52.1, 52.2 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до статті 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
Податкова консультація – допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Отримання позивачем індивідуальної податкової консультації, зміст якої відповідає нормам чинного законодавства – це юридичний факт, що є підставою для звільнення від відповідальності платника податку, який діяв відповідно до наданих такою консультацією роз’яснень з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.
Такого висновку дійшов Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши в касаційному порядку справу за позовом юридичної особи до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання недійсною податкової консультації та зобов’язання вчинити дії.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що надана відповідачем податкова консультація не відповідає вимогам чинного податкового законодавства, а саме статтям 52, 53 Податкового кодексу України, тому підлягає скасуванню, у зв’язку з чим відповідач зобов’язаний надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкова консультація як форма оприлюднення офіційного розуміння положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує жодних юридичних наслідків, адже за своїм змістом не є рішенням суб’єкта владних повноважень чи нормативно-правовим актом, не створює й не припиняє права чи обов’язку особи, а є лише допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків щодо практичного використання конкретної норми закону. Жодних управлінських висновків податкова консультація не може містити, так само як і не приписує позивачеві обов’язку вчиняти будь-які дії.
Таким чином, колегія суддів Верховного Суду визнала помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що надана контролюючим органом податкова консультація не створює і не припиняє прав чи обов’язків позивача.
В таку ситуацію потрапив і один з наших клієнтів, який після чергового оновлення реквізитів рахунків для сплати окремих податків та зборів, звернувся за усною консультацією спочатку на телефон районної ДПІ, в яку безпосередньо сплачує належні йому платежі, потім на гарячу лінію ДФС, а вже після чого в письмовому форматі, для отримання оновлених номерів рахунків. Загалом в телефонному режимі нашим клієнтом було отримано близько шести різних номерів рахунків, хоча сплачувати необхідно на один. Постає питання, якщо платник почав би сплачувати, наприклад ПДФО, на один з неправильно наданих рахунків «спеціалістами» районної податкової, хто поніс би збитки від штрафних санкцій накладених тією ж податковою за несплату за оформленого співробітника ПДФО? Напевно, що – держава…
Постанова Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 813/2617/15 – посилання