УХИЛЯННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ І ФІКТИВНІ ЮРОСОБИ

«Ухильники» на новий лад

  Зміни зачепили, зокрема, ст. 212 КК «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)». Нагадаємо, за умисне ухилення від сплати податків (зборів) передбачено кримінальну відповідальність у вигляді штрафів, позбавлення права займати певні посади / займатися певною діяльністю, конфіскації. Конкретна міра відповідальності залежить в тому числі від суми недоплати в бюджет (Держцільовий фонд).

З 25 вересня 2019 (дати вступу в силу змін) недоплата в значному розмірі (ч. 1 ст. 212 КК) повинна в 3000 і більше разів перевищити ПСП, т. Е. В 2019 році - 2881500 грн. и більше. Раніше - в 1000 і більше разів.

 Недоплата в великому розмірі (ч. 2 ст. 212 КК) - в 5000 і більше разів - 4802500 грн. и більше. Раніше - в 3000 і більше разів.

  Недоплата в особливо великому розмірі (ч. 3 ст. 212 КК) - в 7000 і більше разів - 6723500 грн. и більше. Раніше - в 5000 і більше разів.

  Як бачимо, після вступу в силу змін суми недоплати для появи «кримінальної справи» суттєво зросли. Таким чином недоплата в сумі менше ніж 2881500 грн. під ухилення від сплати податків не потрапляє. У той же час змінені і розміри штрафів (вони прив'язані не до ПСП, а до неоподатковуваного мінімуму - 17 грн.). Штрафи зросли в кілька разів. Тепер за значний розмір ухилення штраф становить від 3 тис. До 5 тис. Нмдг (51000 грн. - 85000 грн.).

  За великий розмір недоплати (або за попередньою змовою групою осіб) штраф - від 5 тис. До 7 тис. Нмдг (51000 грн. - 119000 грн.).

  Штраф за особливо великий розмір недоплати не змінився і складе від 15 тис. До 25 тис. Нмдг (255000 грн. - 425000 грн.).

  Сума недоплати в бюджет по ст. 212 КК не включає в себе донараховані пеню і штрафи (п. 11 постанови Пленуму ВСУ від 08.10.2004 р № 15). Тобто підраховуються «голі» несплачені податки і / або збори (обов'язкові платежі).

  Нагадаємо, що наявність акта перевірки або податкове повідомлення-рішення (ППР) на «кримінальну» суму не означає, що автоматично буде «заведено справу». Так, якщо ППР проходить процедуру адміністративного або судового оскарження, то в загальному випадку платника не можуть відразу звинувачувати в ухиленні від сплати податків. Для пред'явлення повідомлення про підозру у вчиненні правопорушення за ст. 212 КК потрібні будуть не тільки спірне НУР, а й інші докази. Більш того, повідомлення про підозру у вчиненні цього злочину не може призупиняти розгляд справи щодо оскарження ППР. Про це нам говорять положення п. 56.22 ПКУ.

  Врахуйте: навіть якщо ППР стало узгодженим, то для кримінальної відповідальності потрібно встановити весь склад правопорушення, зокрема умисел винного і причинно-наслідковий зв'язок між його діями і ненадходженням грошей в бюджет (Держцільова фонд).

 Важливо! Відносно сум недоплат діє зворотна сила закону в часі. Тобто нові норми будуть поширюватися на осіб (ч. 1 ст. 5 КК): які вчинили злочин за ст. 212 КК до вступу в силу Закону № 101; які відбувають покарання за цією статтею; відбули покарання за ст. 212 КК, але мають судимість. А ось для нових штрафів зворотна сила Закону № 101 не діятиме.

«Фіктивне підприємництво»? Його більше немає

  Згідно ст. 205 КК фіктивне підприємництво - це створення або придбання юросіб з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення заборонених видів діяльності. Норма, звичайно, потрібна. Але в останні кілька років цю статтю використовували в своїх цілях контролюючі органи. Як?

  Наприклад, для визнання операцій нереальними. Працювало це так:
1) в ланцюжку постачальників допитували директора одного з них. Такий директор говорив, що не має відношення до діяльності юрособи;
2) підприємництво визнавали фіктивним, директору і / або засновникам (учасникам) інкримінували ст. 205 КК;
3) податківці йшли по ланцюжку з перевірками аж до кінцевого споживача і визнавали операції нереальними, знімаючи витрати.

  Свого часу Верховний Суд висловлював жорстку позицію по реальності операцій в цьому випадку. Зокрема, вважалося, що документи, видані фіктивними юрособою, не можуть підтверджувати реальність операції. Тобто операція визнавалася нереальною автоматично (див. Постанови ВС від 24.10.2018 у справі № 826/13586/13-а і від 28.08.2018 у справі № 826/147/14).

  Хоча можна знайти практику Верховного Суду з більш зваженим підходом, де судді розбиралися в тому, чи дійсно вирок за ст. 205 КК впливає на реальність конкретної господарської операції (див. Постанови ВС від 20.11.2018 у справі № 808/2858/16, від 08.11.2018 у справі № 826/15028/17; від 19.09.2018 р по справі № 809/2438/15 і т. д.).

Також зустрічалася судова практика, в якій для визнання госпоперацій нереальними використовували протоколи допитів директорів або засновників (учасників) юридичних осіб в рамках слідчих дій за ст. 205 КК. Однак Верховний Суд в своїх «свіжих» рішеннях говорить про те, що такого протоколу недостатньо для того, щоб визнати операцію нереальною (див. Постанову ВС від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18). Відносно скасування ст. 205 КК діє зворотна сила закону в часі.

  Звичайно, не можна говорити, що норма ст. 205 КК погана через те, що її застосовують в своїх інтересах. Це в першу чергу незаконні дії контролюючих та правоохоронних органів. Але маємо те, що маємо. Може, скасування ст. 205 КК відкриває двері всіляким шахраям, які займаються фіктивним підприємництвом? Давайте не будемо поспішати з висновками - адже в КК ще чимало інших статей (за подачу неправдивих відомостей, підробку документів і т. д.).