Про участь громадськості в реформуванні правового механізму подолання корупції в Україні

Андрій Приходько прийняв участь у Всеукраїнській конференції «Державо- та правотворчі традиції українського народу», яку проводи в Університет державної фіскальної служби України.

Керуючий партнер «PRIKHODKO&PARTNERS» підкреслив, що Конституція України закріпила принцип народовладдя в Україні. Відповідно до ст. 5 Основного Закону носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Влада народу – це можливість кожного впливати на нормотворчі та нормозастосовчі процеси в країні. Якщо трактувати поняття народовладдя в контексті реформування антикорупційних органів в України, то це можливість кожного, хто є частиною української громадськості, безпосередньо впливати на процеси створення та функціонування державних органів.

Аналіз Законів України «Про запобігання корупції» та «Про Національне антикорупційне бюро України» дає підстави стверджувати про дійсно реформаторський підхід до створення нових антикорупційних органів в Україні – Національного антикорупційного бюро України (надалі – НАБУ) та Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі – НАЗК). Безпосередній вплив громадськості реалізований через створення громадських органів, які здійснюють контроль за процесами створення та функціонування зазначених антикорупційних структур.

Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про запобігання корупції» при НАЗК діє Громадська рада, яка заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань останнього, затверджує щорічні звіти про його діяльність, надає висновки за результатами експертизи проектів актів НАЗК, делегує для участі в засіданнях НАЗК свого представника з правом дорадчого голосу. НАЗК готує щорічні звіти про свою діяльність, які після затвердження Громадською радою оприлюднюються на його офіційному веб-сайті.

Громадська рада залучається до проведення НАЗК антикорупційної експертизи. Результати антикорупційної експертизи чинних нормативно-правових актів у разі виявлення факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті органу, який проводив відповідну експертизу. За ініціативою фізичних осіб, громадських об’єднань, юридичних осіб може проводитися громадська антикорупційна експертиза чинних нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів.

З метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю НАБУ, відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» діє Рада громадського контролю, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу. Рада громадського контролю при НАБУ заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань, розглядає звіти НАБУ і затверджує свій висновок щодо них, обирає з її членів двох представників, які входять до складу Дисциплінарної комісії НАБУ.

Важливим елементом реформування конституційно-правового механізму подолання корупції в Україні є відкритість та прозорість діяльності вказаних структур для громадськості. Так, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції» громадському об’єднанню, фізичній, юридичній особі не може бути відмовлено в наданні доступу до інформації стосовно компетенції суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання корупції, а також стосовно основних напрямів їх діяльності.

Окрім того, в умовах глобалізації суспільних та комунікативних процесів, зокрема значного взаємообмін інформацією в мережі Інтернет, новаторством та позитивом є створення інформативних сайтів та сторінок в соціальних мережах. НАБУ та НАЗК активно звітує перед суспільством про усі заходи, дії, плани, надає роз`яснення нормативних актів, спростовує різного роду провокативні заходи. За рахунок таких дій новостворені структури дають можливість не лише забезпечити себе позитивним іміджем, а й підвищують довіру громадськості.

Відкритим поки що залишається питання заохочення громадськості до реформування конституційно-правового механізму подолання корупції. До реформаторських процесів залучаються свідомі громадяни, в більшості випадків – це громадські організації (Transparency International, Центр Протидії Корупції, «Наші Гроші», «Свідомо», «Ні Хабарництву», Антикорупційний комітет Асоціації українських правників, тощо). Вказані організації діють за рахунок самодостатності та самофінансування. Позитивними є тенденції визначення статусу викривачів корупції на законодавчому рівні та гарантування їх захищеності та матеріальної зацікавленості. Мова йде про проект Закону України «Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам».

Громадськість є основним елементом реформування конституційно-правового механізму подолання корупції в Україні. І лише створення умов, за яких кожен громадянин усвідомить неприйнятність корупції та необхідність особистої участі в боротьбі з нею буде індикатором успішної реформи.

 

Поділіться в